Рішення, що типові для реалізації основних управлінських функцій.

Робота по прийняттю рішень виконується по-різному в різних ситуаціях. В типових повторюваних нескладних ситуаціях рішення, як правило, приймаються за аналогією, тобто є стандартними. Тут припустима підготовка одного проекту. В складних не зовсім прогнозованих ситуаціях оптимальне рішення можливе на основі вибору із кількох альтернативних, як найбільш раціональний план дій. [Клуб "Что, где, когда?"] При цьому інколи рішення керівника може бути й гіршим, ніж рішення підлеглого. Треба мати розвинену управлінську етику, щоб визнати це. Нажаль, досвід показує, що понад біля 70% рішень є одноваріантними, які виробляються аналітичним розумовим апаратом керівника спонтанно і не завжди є оптимальними.

Вивчення стану реалізації рішень свідчить, що значна частина їх виконується або неповністю, або неякісно, або зовсім не виконується. Слід нагади, що до цього етапу вже відбулись витрати часу та енергії на збір інформації і вироблення рішень.

Чорний Г.М. на основі документальних даних: протоколів засідань правлінь КСП та зборів уповноважених, – визначив, що лише 60% відсотків господарських рішень можна вважати виконаними повністю. Стосовно оперативних рішень, зафіксованих у журналах запису диспетчерської служби підприємства або в робочих щоденниках керівника, спостерігається зниження цього показника до 40-50 відсотків, а оперативних незафіксованих рішень виконується близько 30%. Зрозуміло, що інколи мають місце об¢єктивні та допустимі суб¢єктивні зміни ситуацій, коли рішення стає неактуальним, але ж не в таких обсягах.

Методи роботи керівника при підготовці та реалізації рішення групуються навколо базових етапів УЦ:

1) накопичення інформації;

2)прийняття рішення;

3) виконання рішення.

Методи роботи по інформаційному забезпеченню повинні задовольнити потребу в необхідній інформації та принципові вимоги до неї, а саме: достовірність, точність, повнота, своєчасність, зрозумілість, однозначність, лаконічність, ритмічність, регулярність, доступність, економічність.

Однією із особливостей роботи із інформацією та її удосконалення у межах підприємства є раціоналізація документообігу на основі уніфікації документів і вимог до них. Насамперед, це: 1)чіткість уніфікованих форм; 2) лаконічність запису; 3)мінімально допустиме дублювання змісту і показників; 4) однократність реєстрації первинної інформації; 5)виключення лишніх потоків інформації; 6)оптимізація змісту і показників вхідного та вихідного документу тощо. [Схильність до збереження власного часу, а не часу підлеглих. Хоча можна зекономити до 80% часу.]

Методи прийняття рішень, їх використання має свої особливості. Дослідження Чорного Г.М. вказують на примітивізм у виборі індивідуальних та групових методів вироблення рішень:

· За аналогією

· Особистий творчий пошук

· Ініціатива підлеглих

· Особиста інтуїція

· Моделювання ситуацій

· Експертні оцінки

· Колективне генерування ідей

Переважаючі рішення, прийняті за аналогією, не завжди враховують особливості ситуації. Тим паче, що складність сьогоднішнього зовнішнього середовища вимагає залучення радників, консультантів, експертних та фокус-груп.

Методи роботи для забезпечення реалізації рішень багатьох керівників характеризуються цілою низкою негативних особливостей, що і ж причиною невисокого коефіцієнта реалізації рішень. Виявленні недоліки наступні:

1) Несвоєчасність доведення рішення до виконавців. Це насамперед стосується рішень, зафіксованих в протоколах колегіальних та колективних органів управління. Присутні на зборах (автори рішень) не завжди пам¢ятають за що вони голосували, а відсутні виконавці рішень ознайомлюються із їх змістом із запізненням або взагалі не довідуються про них.

2) Недосконалі методи мотивації. Перш за все необхідно постійно вивчати матеріальні та соціальні потреби підлеглих, на яких повинна ґрунтуватись система мотивації. Крім того варто пам¢ятати: додаткове навантаження підлеглих за межами посадових обов¢язків вимагає додаткового заохочення. І не обов¢язково грошима. Існує цілий арсенал інших економічних, а тим паче соціально-психологічних чи адміністративних методів.

3)Недосконалі способи контролю за виконанням рішень. Вони мають переважно стихійний, епізодичний, поверховий характер. Нажаль, часто відсутня система, яка б поєднувала елементи попереднього, поточного і підсумкового контролю.

При здійсненні будь-якої з управлінських функцій менеджер найчастіше має справу з вирішенням схожих проблем, що є типовими для всіх ор­ганізацій і мають розбіжності лише у характері конкретної організації. Це спричиняє наявність типових ситуацій і потребує розробки стан­дартних, типових, шаблонних рішень в межах кожної управлінської функції.