В дію основних фондів за 2004 рік

Аналітичний внутрішній звіт формується тільки за замовленням керівників. Ці звіти розкривають інформацію щодо причин і наслідків результатів окремих видів діяльності. У такій звітності можуть викладатися причини перевитрат ресурсів, рівень продажу за секторами ринку, всебічна оцінка причин зміни рентабельності, аналіз ринку та використання виробничої потужності, фактори ризику діяльності за визначеними напрямами та ін.

За рівнями управління розрізняють оперативні звіти, поточні та зведені. Оперативні звіти надаються менеджерами нижчого рівня управління. Така звітність містить детальну інформацію про окремі аспекти діяльності підприємства для прийняття поточних рішень. Складаються оперативні звіти щотижнево та щомісячно – залежно від потреб користувачів цієї звітності.

Поточні звіти відображають узагальнену інформацію для середнього рівня управління в центрах прибутку, центрах інвестицій. Ці звіти складаються з періодичністю від щомісячного до щоквартального.

Зведені звіти надаються для вищого управлінського персоналу підприємства. Показники цих звітів є основою для прийняття стратегічних рішень та здійснення загального контролю діяльності та контролю роботи управлінського персоналу середнього та, іноді, нижчого рівнів. Періодичність підготовки зведених звітів коливається від щомісячного до щорічного звіту.

За формами надання внутрішніх звітів розрізняють звіти в табличній, графічній або текстовій формі.

Форми звітів залежать від їх змісту, призначення та напрямів використання інформації. Наприклад, якщо асортимент продукції невеликий та звіт про продаж складається щоденно, в двох примірниках (перший передається керівнику, а другий – в бухгалтерію, де інформація звіту щоденно заноситься в комп’ютер і до всіх накопичувальних регістрів обліку, а потім автоматично робляться проводки), тому його форма може бути довільною та мати будь-які розрізи аналітичних даних – за день їх накопичується не дуже багато, і інформація стає зручною для сприйняття.

Якщо ж підприємство випускає декілька видів продукції, має багато постачальників або облік недостатньо автоматизований, то складання звітів про продаж доцільно розбити на два етапи. В цьому випадку спочатку складаються звіти про продаж за визначеною ознакою або групою ознак (наприклад, за видами продукції, місцями зберігання, покупцями тощо), а потім дані з цих довідок групуються у зведених звітах про продаж (або інформації про продаж). При цьому інформація про продаж міститься в декількох спеціалізованих звітах, наприклад, в звіті про канали збуту або звіті за групами покупців (постійні клієнти, разові покупки тощо).

Таблична форма внутрішньої звітності є найбільш прийнятною як для осіб, які її складають, так і для користувачів. (зразки 14.1 і 14.2).

Застосування таких звітів пов’язане зі зручністю подання цифрових показників в табличній формі: відображати звітні показники, розділяти їх на групи, виділяти головні, що потребують особливої уваги. Основною вимогою до складання такої форми внутрішньої звітності – викладення звіту на одній сторінці. Для пояснення до звіту в табличній формі може бути прикладена записка з коментарями щодо основних показників.

Графічна форма внутрішньої звітності є найбільш наочною. Потрібно лише уникати перевантаження графіків й діаграм зайвою цифровою інформацією, намагатися вмістити в один графік (діаграму) всю наявну, хоча й необхідну для управління, інформацію.

Найбільш вдалим є поєднання табличної і графічної форм, оскільки це значно підвищує аналітичність і комплексність сприйняття даних звіту. Наприклад, одним із напрямів аналізу в діяльності