Стратегія, методи, технології.

Стратегія, як правило, задається абстрактно заданою нормою (метою, програмою, проектом, планом, методом і т.п.).

Під методом розуміється організація прийомів і способів досягнення конкретної цілі. Стратегії розробляються відповідно до вимог об'єктивних законів управління і правил їхньої реалізації в практичній діяльності (принципів) і організують, поєднують прийоми і способи діяльності людей з досягнення погоджених ними цілей. Наша версія визначення стратегії зв'язує неї з поняттям модель, нормою «метод». Стратегія є функцією засобу створення і перетворення конкретних норм діяльності. У стратегії насамперед передбачається майбутня дія, а не її засобово-розумова основа [1], як у методі. Метод відповідає за правильність розумових процедур, стратегія – за організуючий початок майбутньої і наступної дії. Стратегії і методи мають одну логіко-розумову генетичну базу, але з різними фокусуваннями, зв'язаними з розходженням замовлення на нормативні узагальнення [1]. Методи – результат усвідомлюваної діяльності абстрактного мислення, при конкретизації якого ми маємо методики і технології. Людина, що реалізує стратегічну функцію, здійснює рефлексію технології діяльності, прояв самосвідомості й інтелектуальної волі. При цьому встановлюється «синхронізація» між змістом мислення і самосвідомістю, що супроводжує рух самовизначення менеджера (людини). Слід зазначити важливість самовизначення в діяльності людини. Багато негативів, які проходять в суспільстві, є наслідком його самовизначення, що не оформилося. Самовизначення людини в СМ, насамперед, повинне здійснюватися відносно стратегії. При цьому людський суб'єктивізм повинен «підганятися» до того ж рівня загальності, до ціннісного відношення, що самоусвідомлює, витиснувши індивідуалізовану динаміку потреб [1]. У цьому випадку самовизначення конкретизується в стратегії і цінностях. Стратегія разом з методом, спираючись на концепцію, сповідувані цінності, здійснює самовизначення людини, колективу, суспільства а також цілеспрямовану діяльність.

Діяльність

Не тільки на практиці, але й у теорії управління часто категорія діяльність використовується, як синонім словам «робота», «праця» і на стратегічному і тактичному рівні. Тут криється принципова помилка. Діяльність дуже складне поняття. Діяльність людини на стратегічному рівні управління характеризується абстрактністю, вимагає розвинутих стратегічних здібностей, а тактичного рівня характеризується конкретністю ситуаційно виникаючих задач, рішення яких повинно проходити в рамках стратегії.