Предмет, методи, об’єкти досліджень у науці, мета і завдання навчальної дисципліни

На основі потреб с/г виробництва і перспектив його розвитку визначають завдання наукових досліджень та відмічають проблемні питання.

За результатами наукових досягнень і передового досвіду для обґрунтування досліджуваних явищ та їх подальшого вивчення розробляють наукове передбачення – гіпотезу, складають програму і схему досліду, обирають методи досліджень, а потім проводять власне дослідження, яке має включати: відтворення в конкретних умовах явища, що вивчають (закладка польового досліду); спостереження за ходом його здійснення і за супутніми умовами, оцінку, аналіз і узагальнення; обробку експериментальних даних та встановлення їх достовірності.

Для того, щоб виявити і дати оцінку кращих агротехнічних прийомів або сортів рослин, які вивчають у польовому досліді, проводять статистичну обробку даних, застосовуючи відповідні методи.

Статистика тут є одним із найбільш важливих інструментів с/г досліджень, тому що дозволяє порівняти й оцінити досить незначні відмінності. Інтерпретація та оцінка саме таких різниць є набагато важчою, ніж демонстрація тих, що не викликають ніяких сумнівів. Щоб чітко визначити й оцінити невеликі різниці, треба постійно вдосконалювати методику досліджень, запроваджувати нову експериментальну техніку, вимірювальні пристрої, сучасні ЕОМ і прикладні програми, що базуються на математичній статистиці.

Це особливо стосується с/г виробництва, де на результат досліджень впливає багато факторів, якими ще не може в повній мірі управляти дослідник. У садівництві, закритому ґрунті, стаціонарних дослідженнях, де довготривалі експерименти вимагають великих затрат часу і коштів, отримані сумнівні різниці між варіантами часто залишаються без достатнього аналізу і пояснень.

Виходячи з цього, ще до закладання досліду треба чітко сформулювати мету експерименту, яка буде передбачати оптимальне використання експериментальної техніки і методи прикладної статистики. Методика досліджень, що об’єднує всі технологічні процеси виконання досліду, передбачає автоматизований облік і своєчасне корегування самої технології, забезпечить економію часу, трудових ресурсів, коштів, експериментального матеріалу тощо.

Головне завдання цієї методики – допомогти досліднику у виборі теми, методів досліджень, плануванні експерименту, проведенні обліків і спостережень та статистичного аналізу отриманих результатів.

До основних методів агрономічної дослідної справи відносяться вегетаційний, лізиметричний і польовий методи, які в сукупності із супутніми спостереженнями за рослинами і умовами навколишнього середовища представляють найважливіші інструменти дослідної справи.

Об’єктом науково-теоретичного дослідження може бути не тільки окреме явище, процес, конкретна ситуація, а й взаємопов’язаний комплекс явищ та ситуацій, їх сукупність тощо. Основним об’єктомє культурна рослина, а головний науковий метод°– польовий дослід, який являє собою найбільш складний спосіб пізнання явищ в польових умовах з великою кількістю не контролюючих факторів.

Мета та завдання дослідження полягають у тому, щоб знайти загальне в ряді поодиноких явищ, дослідити їхні закономірності, згідно яких вони виникають, функціонують, розвиваються, дослідити їхню глибинну сутність.