Види логістичних ланцюгів розподілу

Одними з логістичних утворень є канали розподілу, які є складовою частиною розподільної логістики. Рішення про вибір каналів розподілу - одне з найскладніших і найвідповідальніших рі­шень фірми. Кожен канал має свої рівні збуту та витрат. Вибравши конкретний маркетинговий канал, фірма повинна використовувати його, як правило, протягом тривалого періоду. Необ­хідно розробити кілька варіантів шляхів досягнення ринку. На відміну від продажу, ці шляхи є каналами з одним, двома, трьома і більшою кількістю рівнів посередників. Формування каналу вимагаєвивчення основних варіантів його можливої структури з врахуванням типу та кількості посередників. Управління кана­лом потребує відбору та мотивування кваліфікованих посеред­ників. Для цього періодично проводять оцінку діяльності кожного окремого члена каналу, порівнюючи його минулі та поточні показники збуту.

Через посередників пропонують свої товари ринкові біль­шість фірм. Кожен з посередників намагається сформувати вла­сний каналрозподілу. Канал розподілу- це сукупність фірм чи окремих осіб, які самі або з чиєюсь допомогою передають конкрет­ний товар комусь іншому, право власності на товар чи послугу на їх шляху від виробника до споживача. Тобто - це шлях руху товару відвиробника до споживача.В багатьох підприємців не вистачає фінансових ресурсів для здійснення прямого маркетингу. «Дженерал моторс», наприклад, продає свої автомобілі за допо­могою 18 тис. незалежних дилерів.

Навіть якщо виробник, збільшивши капіталовкладення у свій основний бізнес, може створити власні канали розподілу, він у багатьох випадках заробить набагато більше. При нормі прибутку від виробництва 20%, а від заняття роздрібною торгів­лею - близько 10 % фірма не виявить бажання безпосередньо займатися реалізацією продукції. Використання посередників пояснюється переважно їх неперевершеною здатністю забезпе­чувати широку доступність товару і доведення його до цільових ринків. Завдяки своїм капіталам, досвіду, спеціалізації та розма­ху діяльності посередники дають фірмам більше того, чого вони за звичайних умов можуть досягти поодинці. На рис. 3.3. показано одне з основних джерел економії, яке виникає завдяки викорис­танню посередників.

Яким чином дистриб'ютор зменшує кількість необхідних прямих контактів? У варіанті а, наприклад, три виробники на­магаються вийти на трьох клієнтів методами прямого марке­тингу. Для цього потрібно 9 контактів. У варіанті б функціонують також 3 виробники через одного дистриб'ютера, який встановлює контакти зі всіма 3 клієнтами, а для системи встановлюється лише 6 контактів. Отже, посередники допо­магають скоротити обсяг виконуваної на підприємстві марке­тингової роботи.

Рис. 3.3. Контакти між виробниками і споживачами:

а - В - виробник; К - клієнт; кількість контактів (В х К = 3 х 3 = 9); б - Д - дист­риб'ютор; кількість контактів (В + К = 3 + 3 = 6).

Члени каналу розподілу виконують ряд дуже важливих фун­кцій:

1) дослідницьку - збирають інформацію, необхідну для пла­нування та полегшення обміну;

2) стимулювання збуту - створюють та поширюють комуні­кації рекламування товару;

3) встановлення контактів — налагоджують та підтримують зв'язок з постійними покупцями;

4) пристосування товару до вимог покупців;

5) проведення переговорів - намагаються погодити ціни та
інші умови для подальшого здійснення акту передачі власності
чи володіння;

6) організацію транспортування та складування товару;

7) фінансування - відшукують та використовують кошти для
покриття витрат;

8) прийняття ризику - прийняття на себе відповідальності
за функціонування каналу.

Виконання перших 5 функцій пов'язане з укладанням угод а останніх 3 — із їх виконанням. Виконання усіх цих функцій пов'язане з фінансовими витратами. Кращому їх здійсненню сприяє спеціалізація. Виконувати ці функції можуть різні члени каналу. Якщо частку цих функцій покладено на виробника, то його витрати відповідно зростають, внаслідок чого підвищуються ціни на вироблювану ним продукцію. При передачі частини функцій посередникам витрати виробника, а отже, і ціни на товар знижуються.

Канали розподілу складаються з кількох рівнів, тобто посередників, що виконують ту чи іншу роботу, пов'язану з наближенням товару та права власності на нього до кінцевого покупця. Оскільки таку роботу виконує і сам виробник, то він теж входить до складу будь-якого розподільчого каналу. Довжина каналу визначається кількістю наявних у ньому проміжних рівнів (рис. 3.4.).

Канал нульового рівня складається з виробника, що продає товар безпосередньо споживачеві.

Однорівневий канал включає одного посередника. На споживчих ринках цим посередником буває роздрібний торговець, а на ринках промислових товарів - агент зі збуту чи бро­кер.

рівня

канал

канал

канал

Рис. 3.4. Канали розподілу різних рівнів

У дворівневому каналі два посередники. На споживчих рин­ках такими посередниками є оптовий та роздрібний торговці, на ринках виробничого призначання - промислові дистриб'ютори та дилери.

Трирівневий канал має трьох посередників. Наприклад, у лісопереробній промисловості між оптовими та роздрібними тор­говцями часто стоїть дрібний оптовик. Останній купує товари у великих оптовиків та перепродує їх невеликим підприємствам роздрібної торгівлі, які великими оптовиками, як правило, ж обслуговуються. Існують канали з великою кількістю рівнів, але рідко. Чим більше рівнів у каналі розподілу, тим менше можливостей у виробника контролювати його.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. У чому полягає сутність системного підходу?

2. Дайте визначення логістичної системи. У чому полягає її головна мета?

3. Охарактеризуйте властивості логістичних систем.

4. Як виділити межі логістичної системи?

5. На які типи поділяються логістичні системи за принципом просто­рового обмеження?

6. Розкрийте сутність макрологістичних систем.

7. Охарактеризуйте мікрологістичну систему та її підсистеми.

8. Як класифікуються логістичні системи залежно від виду логістич­них ланцюгів?

9. Дайте визначення логістичного каналу і логістичного ланцюга, яка різниця між ними?

10. Які головні ланки виділяють у логістичному ланцюзі?

11. Що таке логістична мережа?