Загальна характеристика методів розв’язання логістичних задач

Основними методами, які застосовуються для розв’язання наукових і практичних задач в сфері логістики є:

1. методи системного аналізу;

2. методи теорії дослідження операцій;

3. методи економічної кібернетики;

4. методи футорології (прогностики).

Широкого застосування в логістиці набули також методи моделювання, тобто методи дослідження логістичних систем і процесів шляхом побудови та вивчення їх моделей.

Методологія синтезу та аналізу логістичних систем в курсі „Логістика” представлена у вигляді т. з. логістичної парадигми, тобто системи 4 концепцій.

Дана парадигма забезпечує комплексний логістичний підхід при якому окремі аспекти діяльності системи розглядаються засобами найбільш пристосованої для цього дисципліни.

В даний час в логістиці існує 4 основних парадигми, в яких основний акцент переміщується з одного аспекта дослідження на інший і перевага віддається специфічним методам та засобам дослідження:

1. аналітична парадигма;

2. інформаційна (технологічна) парадигма;

3. маркетингова парадигма;

4. інтегральна парадигма.

Аналітична парадигма базується на класичному підході до логістики як до науки, яка займається проблемами управління матеріальними потоками у виробництві та обігу. Вона базується на твердій теоретичній основі (теорії дослідження операцій, економічної кібернетики, математичної статистики).

Характерною особливістю її застосування є побудова складної економіко-математичної моделі, яка б відображала специфіку вирішуваної проблеми. При цьому проблема повинна бути чітко визначеною, а модель реалізовуваною. В даний час ця парадигма застосовується для вирішення внутрі-виробничих систем.

Технологічна парадигма передбачає, що з одного боку можна сформулювати загальну проблему управління матеріальним потоком, з іншого – створення інформаційного забезпечення для вирішення цієї проблеми. При цьому основна увага обмежується управлінням організацією окремих адміністративних функцій. При цьому оптимізація всього процесу матеріального потоку не є метою даної парадигми.

Характерною особливістю цієї парадигми – є автоматизація тривіальних простих задач і використання інформаційної підтримки для розв’язання більш складних задач.

Маркетингова парадигма. Основною метою визначає описання та вияснення відносин між логістичною системою і можливостями фірми в конкурентній боротьбі. При цьому для реалізації конкуренції фірми акцент робиться на визначенні попиту на ринку.

Сутність інтегральної парадигми полягає в розгляді парадигми як певного інструменту менеджменту, який інтегрується в матеріальних потоках для досягнення цілей бізнесу. Необхідною умовою застосування цієї парадигми є інтеграція елементів логістичної системи з матеріальним. Інформаційним або фінансовим потоком.

При інтегральній парадигмі логістичні системи розглядаються як єдине ціле. А окремі організації чи підсистеми розглядаються як певні центри логістичної активності, які прямо чи опосередковано пов’язуються в єдиному процесі управління матеріального потоку для задоволення покупців у відповідності з їх спеціальними потребами і цілями бізнесу. Це досягається шляхом:

1. застосування концепції TQM;

2. японських систем контролю якості продукції;

3. інтегральних систем дистрибуції товарів;

4. системи ІТ;

5. системи Lean production.