Етапи розвитку логістики

Логістика є досить молодою наукою, однак вона вже пройшла пев­ний історичний шлях розвитку. В економічній літературі можна зустріти кілька підходів до виділення етапів розвитку логістики. Аналізуючи їх, неважко помітити, що основна відмінність полягає в різному ступені деталізації періодів розвитку логістики, при цьому всі зазначені підходи дають змогу простежити зміну концеп­туальних підходів до цього нового науково-практичного напрямку. Уникаючи зайвої деталізації, можна виділити три етапи розвитку логістики:

Перший етап (60-і роки) — характеризується використанням логістичного підходу для управління матеріальними потоками в сфері обігу. У цей період формується два ключових положення:

- існуючі ніби окремо потоки матеріалів у виробництві, зберіганні і транспортуванні можуть бути взаємопов'язані єдиною системою уп­равління;

- інтеграція окремих функцій фізичного розподілу матеріалів може дати істотний економічний ефект.

Задачі оптимізації фізичного розподілу вирішувалися і раніше. На­приклад, оптимізація частоти і розміру партій, які постачаються, оп­тимізація розміщення і функціонування складів, оптимізація транс­портних маршрутів, графіків і т. п. Однак традиційно ці задачі вирішу­валися окремо одна від одної, що не могло забезпечити належного си­стемного ефекту.

Специфіка логістичного підходу полягає в спільному вирішенні за­дач з управління матеріальними потоками, наприклад, спільне вирішення задач організації роботи складського господарства і пов'яза­ного з ним транспорту.

На першому етапі розвитку логістики транспорт і склад, раніше пов'язані лише операцією завантаження і розвантаження, здобувають тісні взаємні зв'язки. Вони починають працювати на один економічний результат за єдиним графіком і єдиною узгодженою технологією. Тара, у якій відправляється вантаж, обирається з врахуванням специфіки транспорту, у свою чергу, характеристики перевезеного вантажу визна­чають вибір транспорту. Спільно вирішуються й інші задачі з ор­ганізації транспортно-складського процесу.

Другий етап (80-і роки) характеризується розширенням інтег­раційної основи логістики. Логістика почала охоплювати виробничий процес. У цей період відбувається:

· швидке зростання вартості фізичного розподілу;

· зростання професіоналізму менеджерів, які здійснюють уп­равління логістичними процесами;

· довгострокове планування у сфері логістики;

· широке використання комп'ютерів для збору інформації та кон­тролю за логістичними процесами;

· централізація фізичного розподілу;

· різке скорочення запасів у матеріалопровідних ланцюгах;

· чітке визначення дійсних витрат розподілу;

· визначення і здійснення заходів для зменшення вартості просу­вання матеріального потоку до кінцевого споживача.

До взаємодії складування і транспортування починає підключатися планування виробництва, що дозволило скоротити запаси, підвищити якість обслуговування покупців за рахунок своєчасного виконання за­мовлень, поліпшити використання устаткування.

Третій етап належить до сучасності й може бути охарактеризова­ний так:

· з'являються фундаментальні зміни в організації та управлінні ринковими процесами у всій світовій економіці;

· сучасні комунікаційні технології, які забезпечують швидке прохо­дження матеріальних та інформаційних потоків, дозволяють здійснити моніторинг усіх фаз переміщення продукту від первинного джерела до кінцевого споживача;

· розвиваються галузі, які надають послуги у сфері логістики;

· концепція логістики, ключовим положенням якої є необхідність інтеграції, починає визнаватися більшістю учасників ланцюгів постачання, виробництва і розподілу;

· сукупність матеріалопровідних суб'єктів набуває цілісного харак­теру.

3. Сучасна концепція логістики

Вивчення і застосування логістики грунтується на розумінні основ­ної ідеї логістичного підходу, новизна якого полягає насамперед у зміні пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь по­силення значимості діяльності з управління матеріальним потоком. Сис­тема поглядів на вдосконалення господарської діяльності шляхом раціоналізації управління матеріальними потоками є концепцією логістики. Основні положення даної концепції можна сформулювати так:

1) Системна побудова логістики підприємства на основі методо­логії загальної кібернетичної теорії систем з фіксуванням основних моментів системного підходу: мети створення системи логістики; обґрунтованого вибору її елементів і структури, спрямованих на досяг­нення поставленої мети; функціонування цієї системи, її взаємодії з зовнішнім середовищем; аналізу результатів діяльності та порівняння його з поставленою метою.

2) Головне в процедурі організації матеріального потоку — це вра­хування потреб ринку. Немає необхідності організовувати матеріаль­ний потік, затрачаючи на нього ресурси і зусилля, якщо немає повної впевненості в тому, що ці товари будуть користуватися попитом на рин­ку, знайдуть збут, свого споживача. Для того щоб переконатися в цьо­му, попередньо на етапі планування й організації матеріального потоку досліджують потреби ринку. Крім цього, роблять розрахунки можли­вих обсягів продажів товару, щоб переконатися, що окупляться витра­ти на виробництво цього товару, і можна отримати прибуток, досягнен­ня якого є основною метою логістичної системи.

3) Пріоритет розподілу товарів над їх виробництвом, тобто вва­жається, що важливіше спланувати і передбачити розподіл і збут то­варів, ніж їх виготовити. На перший погляд це здається деяким пара­доксом. Однак насправді непотрібні товари, які не відповідають за якими-небудь параметрами потребам ринку, не знайдуть свого споживача або на ринку будуть продані за зниженою ціною, що може призвести до збитків. На їх виготовлення були витрачені деякі ресурси, які не окуп­ляться, що не дозволить почати новий логістичний цикл без додаткових витрат.

4) Необхідність встановлення оптимального рівня обслуговування клієнтів (під клієнтом розуміється будь-який споживач товарів, робіт, послуг, пропонованих підприємством на ринку). На перший погляд здається, що відповідно до другого принципу логістики чим вищий рівень обслуговування, тим краще, оскільки найбільшою мірою при цьому задовольняються потреби клієнтів. Однак, чим вищий рівень об­слуговування, тим більші витрати на виготовлення і доставку товарів споживачу, а, отже, і вища ціна товарів. Тому варто обирати обґрунто­ване компромісне рішення за рівнем обслуговування: він повинен бути не дуже низьким (щоб не втратити клієнтів) і не занадто високим (щоб витрати не були надмірними).

5) Аналіз логістичного ланцюга потрібно вести з кінця процесу, тобто від пункту прибуття або призначення матеріального потоку та у напрямку, зворотному матеріальному потоку. Також і кожна логістична операція в ланцюзі повинна проектуватися так, щоб щонайкраще відповідати потребам і умовам наступних операцій (у напрямку ма­теріального потоку).

6) Під час вдосконалення або проектування будь-якої окремої лан­ки логістичного ланцюга варто розглядати не ізольовано цю ланку, а весь логістичний ланцюг і проаналізувати, як зміни в одній ланці логістичного ланцюга вплинуть на весь матеріальний потік і загальні результати логістичного процесу.

7) Виконання розрахунків і використання в техніко-економічних обґрунтуваннях рішень з організації вантажопотоку вартості кожної елементарної логістичної операції як у матеріальній підсистемі ма­теріального потоку, так і в підсистемі його інформаційного забезпечен­ня.

8) Вибір варіантів логістичної системи на підставі порівняння їх техніко-економічних показників. Варто не просто розглядати різні мож­ливі варіанти технічних і організаційних рішень, а визначати за ними техніко-економічні показники і на підставі їх порівняння обирати опти­мальні рішення та варіанти.

9) Відповідність всіх рішень з планування й організації матеріаль­них потоків загальній стратегії підприємства.

10) Наявність і використання найбільш повної інформації про то­вари, матеріальні потоки, виробників і споживачів товарів, логістичних посередників, закони, нормативні акти і т. д. Докладні описи, масиви і довідники за всіма вказаними напрямками складають у ході розробки інформаційного забезпечення логістики.

11) Під час організації та здійснення матеріальних потоків не­обхідно створювати і підтримувати ділові, партнерські відносини з іншими підприємствами — учасниками логістичного ланцюга — на ос­нові врахування взаємних інтересів і компромісів. Очевидна протидія один одному учасників логістичного процесу призведе до додаткових перешкод і затримок логістичного процесу, конфліктних і навіть воро­жих стосунків, в умовах яких стає все важче організовувати ефективні матеріальні потоки.

12) Ведення обліку логістичних витрат протягом всього логістич­ного ланцюга. Одне з основних завдань логістики — управління витра­тами з доведення матеріального потоку від первинного джерела сирови­ни до кінцевого споживача. Тому системи обліку витрат виробництва і обігу учасників логістичних процесів повинні виділяти витрати, які ви­никають у процесі реалізації логістичних функцій, формувати інфор­мацію про найбільш значимі витрати, і також про характер їх взаємодії один з одним. За дотримання цієї умови з'являється можливість вико­ристовувати важливий критерій оптимального варіанта логістичної си­стеми — мінімум сукупних витрат протягом усього логістичного лан­цюга.

4. Мета, завдання та функції логістики

Головна ідея логістики — організація у рамках єдиного потокового процесу переміщення матеріалів та інформації вздовж всього ланцюга від виробника до споживача. Принципи логістичного підходу вимага­ють інтеграції матеріально-технічного забезпечення, виробництва, транспорту, збуту і передачі інформації про пересування товарно-ма­теріальних цінностей у єдину систему, що повинно підвищити ефек­тивність роботи у кожній із цих сфер і міжгалузеву ефективність.

Таким чином, мета логістики — це оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі продукції.

Відомі дослідники у сфері логістики Е. Мате та Д. Тискьє бачать мету логістики «в оптимізації пропозиції продукції компанією таким чином, щоб ця продукція знайшла свого споживача в найбільш вигідних щодо загальної рентабельності умовах».

Найчастіше мету логістичної діяльності пов'язують з виконанням так званих правил логістики. Найбільш розповсюдженим підходом є виділення «шести правил логістики», так званого логістичного міксу (за аналогією з маркетинговим міксом) чи комплексу логістики:

- продукт — потрібний продукт;

- кількість — у необхідній кількості;

- якість — необхідної якості;

- час — необхідно доставити у потрібний час;

- місце — у потрібне місце;

- витрати — з мінімальними витратами.

Однак деякі автори дещо розширюють комплекс логістики, додаю­чи до нього такі елементи як «споживач», тобто потрібному споживачу і «персоніфікованість», що означає розробку системи обслуговування для кожного замовлення.

Мета логістичної діяльності буде реалізована, якщо наведі правила виконані, тобто забезпечена найкраща і швидка відповідь на ринковий попит при найменших витратах. При цьому необхідно підкреслити, що головна мета логістики є вираженням ідеальної ситуації, якої необхідно намагатися досягти.

Головна мета логістики конкретизується в її завданнях, які за ступенем значимості розділяють на три групи:

- глобальні;

- загальні;

- часткові (локальні).

Логістика за своєю сутністю в процесі управління господарською діяльністю виконує інтеграційні функції. Тому незалежно від виду логістичної системи до її глобальних завдань відносять:

- створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних, а якщо можливо, й інших потоків;

- стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва й обігу;

- постійне вдосконалювання логістичної концепції в рамках обраної стратегії в ринковому середовищі;

- досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування.

Вирішення глобальних завдань не може бути реалізоване без постановки і вирішення загальних завдань. Умовою життєздатності логістичних систем усіх видів є розв'язання таких загальних завдань:

· здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних системах;

· розробка та удосконалювання способів управління матеріальними потоками;

· багатоваріантне прогнозування обсягів виробництва, перевезень, запасів і т. д.;

· виявлення незбалансованості між потребами виробництва і можливостями матеріально-технічного забезпечення, а також потребами у логістичних послугах під час збуту і можливостями логістичної системи;

· стандартизація вимог до якості логістичних послуг і операцій;

· раціональне формування господарських зв'язків;

· виявлення центрів виникнення втрат часу, матеріальних, трудо­вих і грошових ресурсів;

· оптимізація технічної та технологічної структури транспортно-складських комплексів;

· визначення стратегії та технології фізичного переміщення ма­теріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції;

· формалізація актуалізованих (поточних оперативних) логіс­тичних цілей і параметрів функціонування логістичної системи.

Часткові завдання в логістиці мають локальний характер. Вони більш динамічні та різноманітні:

· оптимізація запасів усіх видів і на всіх етапах товароруху;

· максимальне скорочення часу зберігання продукції;

· скорочення часу перевезень;

· швидка реакція на вимоги споживачів;

· підвищення готовності до постачань;

· зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга;

· раціональний розподіл транспортних засобів;

· гарантування якісного післяпродажного обслуговування;

· підтримка постійної готовності до прийому, обробки і видачі інформації;

· послідовність і поетапність просування через трансформаційні об'єкти і т.д.

Практична реалізація методології логістики виражається через її функціональні важелі. З концептуальних позицій можна виділити такі функції логістики.

Системоутворююча функція. Логістика є системою ефективних технологій забезпечення процесу управління ресурсами. У вузькому значенні слова логістика утворює систему управління товарорухом (формування господарських зв'язків, організація пересування про­дукції через місця складування, формування і регулювання запасів про­дукції, розвиток і організація складського господарства).

Інтегруюча функція. Логістика забезпечує синхронізацію процесів збуту, зберігання і доставки продукції з орієнтацією їх на ринок засобів виробництва і надання посередницьких послуг споживачам. Вона за­безпечує узгодження інтересів логістичних посередників у логістичній системі. Логістика дозволяє здійснити перехід від часткових завдань до загальної оптимізації.

Регулююча функція. Логістичне управління матеріальними і су­путніми потоками спрямоване на економію всіх видів ресурсів, скоро­чення витрат живої й упредметненої праці на стику різних організаційно-економічних рівнів і галузей. В широкому значенні уп­равлінський вплив полягає в підтримці відповідності поведінки части­ни логістичної системи інтересам цілого. Чим вищий ресурсний по­тенціал будь-якої підсистеми, тим більше вона у своїй діяльності по­винна орієнтуватися на стратегію логістичної системи. В іншому ви­падку за умови припинення підсистемою визначеного, наперед задано­го рівня автономності може виникнути небезпека руйнування самої си­стеми.

Результуюча функція. Логістична діяльність спрямована на поста­чання продукції в необхідній кількості, у зазначений час і місце з зада­ною якістю (станом), за мінімальних витрат. Логістика прагне охопити всі етапи взаємодії ланцюга «постачання-виробництво-розподіл-споживання», інакше кажучи, вона є алгоритмом перетворення ресурсів у постачання готової продукції відповідно до існуючого попиту.

Види логістики

Логістика як наука з управління матеріальними, інформаційними та іншими потоками включає в коло своїх інтересів значну частину сфери економічного життя суспільства. У зв'язку з цим для формалізації на­укових досліджень і практичних розробок вона розбивається на декілька напрямків.

1. За масштабами розроблюваних проблем логістика поділяється на:

- макрологістику;

- мікрологістику.

У сферу досліджень макрологістики включаються процеси, які протікають на регіональному, міжрегіональному, загальнонаціонально­му і міждержавному рівні.

Логістика на даному рівні виражається в проведенні глобальної логістичної стратегії, яка полягає у формуванні стійких торгово-еко­номічних зв'язків між окремими країнами і регіонами на основі тери­торіального розподілу праці у рамках сформованої спеціалізації та міжгалузевого кооперування.

Ефективність глобальної логістичної стратегії характеризується різними показниками. Наприклад, відношенням обсягу міжрегіональної або зовнішньої торгівлі до обсягу відповідного валового продукту, питомою вагою завезених комплектуючих виробів у загальному обсязі ви­пуску продукції і т. д.

Глобальна логістична стратегія, яка проводиться не однією, а гру­пою країн, може оформлюватися як найважливіші політичні рішення. Яскравим прикладом цього є створення Єдиного європейського співто­вариства з єдиним внутрішнім ринком (спрощені та скасовані митні формальності, прискорене впровадження загальноєвропейських стан­дартів, проголошена рівноправність фірм і компаній країн-учасниць Європейського співтовариства в отриманні державних контрактів у кожній із країн альянсу і т.д.).

Мікрологістика займається комплексом питань з управління матеріальними, інформаційними та іншими потоками, ґрунтуючись на інтересах окремого підприємства або корпоративної групи підприємств, об'єднаних загальними цілями щодо оптимізації госпо­дарських зв'язків.

2. За характером зон управління логістика поділяється на:

- зовнішню;

- внутрішню.

Зовнішня логістика займається питаннями регулювання потоко­вих процесів, які виходять за рамки діяльності, але перебувають у сфері впливу суб'єкта господарювання.

Внутрішня логістика спрямована на координацію й удосконалю­вання господарської діяльності, пов'язаної з управлінням потоковими процесами в межах підприємства або корпоративної групи підприємств.

В економічній літературі найбільш розповсюдженим принципом структуризації логістики є характер господарської діяльності. Відпо­відно до цього принципу виділяють такі види логістики: закупівельну, виробничу, розподільчу, транспортну, інформаційну і т. д.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Наведіть основні відомості про історію виникнення логістики.

2. У яких значеннях використовується термін „логістика”?

3. Коли зародилася наука про логістику і хто є її засновником?

4. Логістика у військовій сфері і логістика в сфері економіки: що спільного і в чому відмінності?

5. Наведіть відомі вам визначення поняття логістики.

6. У чому полягає новизна логістичного підходу в управління ресурсами?

7. У яких сферах діяльності звертаються до логістики як до наукової основи управління потоковими процесами?

8. Охарактеризуйте основні етапи розвитку логістики.

9. Розкрийте зміст сучасних концептуальних положень логістики.

10. У чому полягає основна мета логістики?

11. перелічіть основні завдання логістики.

12. Які функції виконує логістика? Розкрийте їх зміст.

13. як поділяється логістика за масштабами розроблюваних проблем?

14. Розкрийте зміст макрологістики.

15. Якими показниками характеризується ефективність глобальної логістичної стратегії?

16. Висвітліть сутність мікрологістики.

17. Розкрийте структуризацію логістики за характером зон управління.

Тема 1. Поняття логістики, її сутність і значення

Лекція 2. Матеріальні потоки і логістичні операції

План

1. Матеріальний потік і його характеристика.

2. Класифікація матеріальних потоків в логістиці.

3. Управління матеріальним потоком у системах.

4. Логістичні операції.

Література: Л-5,6,14,20,26,35,51.