Вимушене положення хворого
| Положення | Патологічний стан | Патофізиологічні механізми |
| Ортопное з упором рук | Напад бронхіальної астми | При упорі рук відбувається фіксація плечового пояса і включення до процесу дихання допоміжних дихальних м'язів, що полегшує фазу видиху і зменшує задишку |
| Ортопное без упора рук | Стороннє тіло, пухлина легенів, пневмонія, гідро-торакс, пневмоторакс, частковий параліч дихальних м'язів | Положення ортопное полегшує роботу діафрагми, збільшує обсяг грудної клітки, поліпшує газообмін у системі "альвеола-легеневий капіляр" і судинах головного мозку, що призводить до зниження збудливості дихального центра і зменшення задишки |
| На хворому боці | Сухий плеврит, абсцес легені, бронхоектатична хвороба, туберкульоз легені | Зменшення стиснення ураженої легені і компенсаторна гіпервентиляція здоро-вої легені; зменшення тертя уражених листків плеври; зменшення відділення мокротиння і рефлекторного кашлю |
| Лежачи на животі | Діафрагмальний плеврит | Обмежується діафрагмальне дихання |
Вимушене положення на хворому боці займають хворі з ураженням плеври і за наявності порожнинних утворень у легенях. При ексудативному плевриті, пневмонії, масивній пухлині легені положення хворого на хворому боці полегшує дихання за рахунок зменшення стиснення ураженої легені і компенсаторної гіпервентиляції здорової легені. При сухому плевриті положення на хворому боці зменшує біль внаслідок зниження екскурсії ураженої легені, а отже зменшення тертя листків запальної плеври. У хворих з порожнинними утвореннями в легенях (абсцес, туберкульозна каверна, бронхоектазії) положення на хворому боці зменшує виділення великої кількості мокротиння і появу рефлекторного кашлю.
Вимушене положення лежачи на животі займають хворі з діафрагмальним плевритом для зменшення болю за рахунок обмеження черевного дихання.
Обличчя хворого дає лікареві важливу діагностичну і прогностичну інформацію, розкриває відчуття і переживання хворого. Іноді зміни обличчя можуть бути настільки специфічними, що допомагає лікарю вже при огляді поставити діагноз (табл. 2.10).
Таблиця 2.10
Обличчя хворих з захворюваннями органів дихання
| Тип обличчя | Характеристика | Патологічний стан |
| "Обличчя пневмоніка "facies pneumonica" | Невелика одутлуватість обличчя з однобічним рум'янцем на стороні запалення, обумовленим рефлектор-ним розширенням судин; гримаса при кашлі, (через його болісність), "гра" крил носа (об'єктивні ознаки задишки), поява пухирців герпеса на губах і крилах носа (herpes labialis and herpes nasalis) | Пневмонія |
| Обличчя астматика "facies asthmatica" | Бліде з помірним акроціанозом, виразом загальної напруженості і прагнення хворого вдихнути побільше повітря | Напад бронхіальної астми |
| Обличчя при туберкульозі легені | Худе, бліде, з яскравим рум'янцем на щоках, широко розкритими "палаючими" очима (нерідко з яскраво-блакитним відтінком склер), напів-відкритим ротом, сухими губами і до-сить рухливими крилами тонкого носа | Туберкульоз легені |
| Обличчя при лихоманці (facies febrilia) | Гіперемія шкіри обличчя (рум'янець) і блискучі очі на фоні загального порушення | Вірусна і бактеріальна інфекція |
| Аденоїдне обличчя | Набрякле обличчя, помірний екзофтальм, обумовлений застійними явищами в носоглотці, і постійно напіввідкритим ротом | Частіше у дітей при аденоїдах |
| Обличчя при перитонзиляр-ному абсцесі | "Боязкий" вираз обличчя з болісними гримасами при будь-яких ковтальних рухах, голова нахилена вбік ураженої сторони | Перитонзилярний абсцес |
При огляді шиї звертають увагу на наповнення і посилену пульсацію шийних вен, обумовлену або підвищенням внутрішньогрудного тиску, або підвищенням центрального венозного тиску в результаті порушення відтоку крові з верхньої порожнистої вени або розвитку гіпертензії малого кола кровообігу (табл. 2.11). Крім того, в ділянці шиї можна знайти збільшення шийних лімфатичних вузлів (туберкульоз, метастатичне ураження).
Таблиця 2.11
Причини наповнення і посилення пульсації шийних вен
| Характер змі-ни шийних вен | Патологічний стан | Патогенез |
| Наповнення шийних вен | Хронічні захворювання легенів з вираженими проявами емфіземи і пневмосклерозу Хронічна легенево-серцева недостатність (cor-pulmonale) Первинна легенева гіпертензія (хвороба Аерза) Пухлина середостіння Збільшення внутрішньогрудних лімфатичних вузлів (туберкульоз, лейкози, метастази) | Підвищення внутрішньогруд-ного і центрального венозного тиску в результаті порушення відтоку крові з верхньої порожнинтої вени, розвиток первинної і вторинної гіпертензії малого кола кровообігу |
| Посилення пульсації шийних вен | Правошлуночкова або тотальна серцева недостатність Недостатність тристулкового клапана Гострий ексудативний перикардит Хронічний констриктивний перикардит | Підвищення внутрішньогруд-ного тиску і різке коливання підвищеного центрального венозного тиску |
Шкіра і видимі слизові оболонки. Найбільш важливою діагностичною ознакою, що дозволяє заподозрити захворювання органів дихання, є зміни шкіри і її придатків у вигляді зміни забарвлення – ціаноз, блідість, гіперемія (табл. 2.12) поява шкірних елементів (герпетичні пухирці, вузлувата еритема), зміна форми нігтів (по типу "годинникових скелець").
Синюха або ціаноз – синювато-фіолетовий колір шкіри і слизових оболонок, обумовлений зміною якісного складу крові (надлишковим вмістом вуглекислого газу і відновленого гемоглобіну) або венозним застоєм.
Вираженість синюхи залежить від вмісту в тканинних капілярах відновленого гемоглобіну, тому у хворих з вираженою анемією ціаноз, як правило, відсутній, а у хворих на істинну поліцитемію (хвороба Вакеза) ціаноз спостерігається навіть при нормальному вмісті кисню в крові.
Для хвороб легенів, особливо обструктивних, характерний дифузний або, так названий, центральний ціаноз, обумовлений сполученням периферичної вазоділятації і накопиченням у крові надлишку вуглекислого газу.
Дифузний ціаноз найчастіше спостерігається при ХОЗЛ і гнійних захворюваннях легенів, бронхіальній астмі, фіброзному альвеоліті, пневмонії, емфіземі легенів, пневмосклерозі, туберкульозі легенів, а також для хворих з проявами легеневої та серцевої недостатності.
Таблиця 2.12
Зміна шкіри і видимих слизових при ураженні органів дихання
| Ознака | Патогенетичні механізми | Патологічні стани |
| Ціаноз а) дифузний б) дифузний, швидко наростаючий в) периферичний (в ділянці облич-чя, шиї, верхніх кінцівок) г) різко виражений ціаноз обличчя | Порушення балансу між вентиляцією і перфузією, внаслідок альвеолярної гіпер-вентиляції; накопичення в крові вуглекислого газу и відновленого гемоглобіну; периферична вазоділятація | ХОЗЛ, хронічні обструк-тивні нагноювальні захво-рювання (абсцес, бронхо-ектазії), бронхіальна астма, фіброзний альвеоліт, пнемо-нія, емфізема легенів, пневмосклероз, туберкульоз |
| Порушення балансу між вентиляцією і перфузією, в наслідок альвеолярної гіпервен-тиляції; накопи-чення в крові вуглекислого газу и відновле-ного гемоглобіну; периферична вазоділятація | Тромбоемболія легеневої артерії, спонтанний пневмоторакс | |
| Здавлювання верхньої порожнистої вени, венозний застій | Бронхогенний рак легенів | |
| Первинний і вторинний склероз легеневої артерії приводить до порушення перфузії газів | Первинна (хвороба Аерза) і вторинна легенева гіпертензія | |
| Однобічна гіпер-емія обличчя на фоні ціанозу | Рефлекторна вазоділятація судин обличчя | Пневмонія |
| Блідість а) помірна б) різко вираже-на блідість | Порушення процесів вентиляції і компенсаторний спазм судин шкіри | Ексудативний плеврит |
| Постгеморагічна анемія | Масивна легенева крово-теча, пухлина легенів, що розпадається, бронхоекта-тична хвороба, синдром Гудпасчура і Вегенера |
Особливо різко виражений ціаноз обличчя спостерігається при первинній легеневій гіпертензії (хвороба Аерза) і вторинному склерозі легеневої артерії. Раптово і швидко розвивається ціаноз під час тромбоемболії легеневої артерії і спонтанного пневмотораксу.
Периферичний ціаноз (акроціаноз) з переважною локалізацією в ділянці обличчя, шиї, верхніх кінцівок спостерігається у разі розвитку бронхогенного раку легенів, у результаті стиснення верхньої порожнистої вени. Даний ціаноз може супроводжуватися місцевим набряком і розвитком венозних колатералей у вигляді синюватих деревоподібних розгалужень на передній поверхні грудної клітки.
При пневмонії ціаноз обличчя нерідко поєднується з однобічною гіперемією на стороні ураження, невеликою жовтяницею склер і герпетичними висипаннями на слизовій губ і крил носа.
Блідість шкірних покривів часто спостерігається при випітному плевриті. Різко виражена блідість характерна для хворих з тяжкою легеневою кровотечею, пухлиною легенів, хворих із бронхоектазіями, синдромом Гудпасчера і Вегенера.
Ураження легенів часто супроводжує системні захворювання, що, в свою чергу, мають специфічні прояви з боку шкіри і слизових.
Набряки у хворих із захворюваннями легенів є ознакою правошлуночкової недостатності – одним з ускладнень хронічних захворювань легенів.
Лімфатичні вузли. Збільшення лімфатичних вузлів може спостерігатися при туберкульозі легенів, саркоїдозі, пухлині легенів (метастази).
Характерна зміна кінцевих фаланг пальців по типу "барабанних паличок" і зміна форми нігтів по типу "годинникових скелець" (нігті Гіппократа) характерні для хронічних гнійних захворювань легенів (абсцес легені, бронхоектазії), бронхогенного рака, фіброзного альвеоліта (легенева гіпертрофічна остеоартропатія або симптом Пьер-Марі Блюмберга). В основі даного симптому лежить розростання окістя кінцевих фаланг в умовах хронічної гіпоксії. При цьому кінцеві фаланги пальців стають товстими, набувають форму "барабанних паличок", а нігті стають опуклими і твердими, подібно до “годинникових скелець”.
Таким чином, вимушене положення хворого (ортопное, з упором рук і на хворому боці), стан свідомості (ясне, потьмарене), вираз обличчя, наповнення і посилена пульсація шийних вен, дифузний ціаноз і блідість шкірних покривів різного ступеня, збільшення шийних лімфатичних вузлів і зміна кінцевих фаланг є характерними симптомами ураження органів дихання, які виявляються при загальному огляді хворого.
Дата добавления: 2016-02-09; просмотров: 6206;