Клінічна семіотика кашлю

Ритм. Згідно ритму виділяють: постійний, періодичний, нападоподібний кашель. Постійний кашель у вигляді окремих кашльових поштовхів, так називане покахикування, спостерігається під час хронічного ларингіту, трахеїту, бронхіту, початкової форми туберкульозу; недостатності кровообігу, пухлині або збільшення лімфовузлів середостіння (стиснення n.vagus), іноді при неврозах, часто ранком при тютюнопалінні. Періодичний (бронхолегеневий) кашель у вигляді послідовних один за одним кашльових поштовхів, що повторюються з деякими проміжками; спостерігається при хронічних захворюваннях: бронхіт, бронхоектазії, бронхоектатична хвороба, емфізема легенів, пневмосклероз, туберкульоз легенів, а також при вдиханні холодного повітря. Нападоподібний кашель зі швидкими один за одним поштовхами, що перериваються гучним видихом, іноді супроводжується блювотою; спостерігається при потраплянні в дихальні шляхи стороннього тіла, при коклюші, наявності каверни, ураження бронхіальних лімфатичних вузлів.

Тембр. Згідно тембру виділяють такі форми кашлю: обережний, гавкаючий, охриплий, беззвучний. Обережний кашель супроводжується гримасою болю, спостерігається під час сухого плевриту, на початковій стадії пневмонії. Гавкаючий кашель – голосний, уривчастий, сухий, обумовлений набряком переважно хибних, або одночасно хибних і істинних голосових зв'язок; спостерігається при ларингіті, а також стиснення трахеї (пухлиною, зобом), істерії. Охриплий кашель обумовлений ураженням істинних голосових зв'язок; спостерігається під час ларингіту. Беззвучний кашель обумовлений ураженням і руйнуванням голосових зв’язок (рак, туберкульоз, сифіліс гортані) або паралічем їхніх м'язів, що призводить до недостатнього змикання голосової щілини. Також беззвучним стає кашель внаслідок різкої загальної слабкості у хворих з тяжкими виснажливими хворобами.

Характер. За характером розрізняють такий кашель: непродуктивний (сухий, без мокротиння) і продуктивний (вологий, з мокротинням). Сухий (непродуктивний) кашель без виділення мокротиння; зустрічається внаслідок бронхіту, ранньої стадії пневмонії (особливо вірусної), інфаркту легені, на початку нападу бронхіальної астми, плевриту, емболії дрібних гілок легеневої артерії. Вологий (продуктивний) кашель супроводжується виділенням мокротиння; характерний для гострої стадії бактеріальної або вірусної інфекції (бронхіт, пневмонія, трахеїт); порожнини в легенях (бронхоектазії, абсцес, рак в стадії розпаду, кавернозна форма туберкульозу). Кількість, характер, колір і запах мокротиння має важливе діагностичне значення при захворюваннях бронхолегеневої системи.

Час появи. За часом появи розрізняють кашель: ранковий, вечірній, денний. Ранковий кашель – «кашель при умиванні» або більш ранній (5-7 година ранку) обумовлений накопиченням за ніч мокротиння та утрудненим його видаленням; спостерігається при хронічних запальних процесах верхніх дихальних щляхів (носоглотки, придаткових пазух, зіва, гортані, трахеї); у хворих з порожнинними утвореннями в легенях, у алкоголіків, при тютюнопалінні. Вечірній кашель обумовлений ваготонією у вечірні години; спостерігається при бронхіті, пневмонії. Нічний кашель зв'язаний з нічний ваготонією і обумовлений стисненням або підвищеною чутливістю n.vagus; спостерігається при збільшенні бронхолегеневих лімфатичних вузлів, туберкульозі легенів.

Причини виникнення. Кашель без видимої причини зустрічається при хронічному бронхіті, туберкульозі легенів, раку. Кашель під час зміни положенні тіла спостерігається за наявності порожнинного утворення в легенях (бронхоектатична хвороба, туберкульоз, абсцес, гангрена легені). Звернувши увагу на те, у якім положенні з'являється кашель, можна припустити локалізацію порожнини в тій чи іншій легені. Кашель під час прийому їжі, особливо з домішкою слизу в мокротині, спостерігається у разі сполучення стравоходу з трахеєю або бронхом (рак стравоходу з проривом у дихальні шляхи, діафрагмальна грижа).

Супутні явища. Кашель «повним ротом» – кашель з виділенням великої кількості мокротиння характерний для порожнин (бронхоектазії), прориву в бронх абсцесу або емпієми. Кашель, що супроводжується блювотою, обумовлений близьким взаємним розташуванням блювотного і дихального центрів; спостерігається під час коклюшу у дітей (блювота настає наприкінці кашльового нападу), туберкульозі легенів (при кашлі після їжі, внаслідок підвищеного збудження n.vagus), хронічного фарингіту (внаслідок подразнення слизової зіву в'язким мокротинням). Кашель, що супроводжується хриплим голосом, обумовлений ураженням голосових зв'язок при ларингіті, пухлині гортані, стисненні зворотного нерва. Кашель, що супроводжується болем на висоті вдиху (плевральний кашель), спостерігається при плевритах. Кашель, що супроводжується свистячим подихом, зустрічається під час нападу бронхіальної астми, трахеїту. Кашель, що супроводжується вираженою задишкою, спостерігається за наявності альвеолітів (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Семіотика кашлю

Продовження таблиці 2.3

Діагностичне значення різних варіантів кашлю. Сухий нападоподібний кашель, виснажливий, приносить полегшення – типова відповідна реакція на вдихання подразників або потрапляння (аспірації) стороннього тіла; характерний для ранньої стадії пневмонії (особливо вірусної), інфаркту легені, початку нападу бронхіальної астми, легеневої емболії. Сухому кашлю за наявності гострого бронхіту нерідко попередує почуття стиснення в грудях, утруднення дихання.

Тривалий сухий, виснажливий кашель, звичайно обумовлений ендобронхіальною пухлиною, стисненням великих бронхів або трахеї зовні (збільшеними лімфовузлами середостіння), а також легеневим фіброзом, застійною серцевою недостатністю.

Коклюшеподібний кашель – болісний напад сухого кашлю, що змінюється глибоким диханням і супроводжується подовженим свистом; обумовлений звуженням просвіту дихальних шляхів (пухлиною), їх стисненням збільшеними лімфатичними вузлами, судомним спазмом або гострим набряком голосових зв'язок. Якщо напад затягується, то з'являється ціаноз шиї й обличчя, набрякання шийних вен, що обумовлено застоєм венозної крові в зв'язку з підвищенням внутрішньогрудного тиску і порушенням відтоку крові в праве передсердя.

Сухий кашель (крайній ступінь), нагадує свист, утруднене дихання (стрідор), нерідко виникає в нічний час, обумовлений пухлиною великих бронхів або трахеї, а також їх стискуванням ззовні.

Тривалий нападоподібний продуктивний кашель, який закінчується відходженням мокротиння, особливо з тяжким нападом перед сном і больовим синдромом ранком (після сну), характерний для хронічного бронхіту. Іноді також напади кашлю можуть супроводжуватися сінкопальними станами (своєрідним кашльовим синдромом) або розвитком пневмомедіастінума (прорив повітря в середостіння).

Рефлекторний кашель може спостерігатися при подразненні зовнішнього слухового проходу, опущенні ніг у холодну воду, у дітей під час сну внаслідок скидання ковдри (переохолодження), а також при натисненні на печінку, при апендициті, холециститі (обумовлено подразненням n.vagus).

Деталізація: ритм (постійний, періодичний, нападоподібний), тембр (обережний, гавкаючий, хриплий, беззвучний), характер (продуктивний, непродуктивний), інтенсивність (невеликий, помірний, сильний), час появи (ранком, увечері, уночі, протягом дня), причини появи (фізичне навантаження, травма грудної клітки, перенесені інфекції), супутні явища, біль, від чого зменшується чи зникає (самостійно, у спокої, вимушене положення, прийом лікарських препаратів, не припиняється).

Біль у грудній клітці – важлива клінічна ознака, що може бути обумовлена як захворюваннями самої дихальної системи, так і патологічними процесами інших органів і систем. При цьому больовий синдром може мати рефлекторний характер у вигляді нейросудинних і нейротрофічних змін структур грудної клітки (м'язи, нерви, хрящі, ребра, хребет) внаслідок ураження внутрішніх органів (легені, серце, печінка, шлунок, жовчний міхур).

Болі у грудній клітці, пов'язані з ураженням органів дихання, обумовлені ураженням плеври, рідше бронхів і легенів. В основі виникнення больових відчуттів лежить подразнення больових рецепторів, розташованих у плеврі і слизовій оболонці бронхів (легенева паренхіма практично позбавлена больових рецепторів). Відмінною рисою болю при захворюваннях органів дихання є їхній зв'язок з диханням, кашлем, зміною положення тіла. Розрізняють болі гострі (спонтанний пневмоторакс, тромбоемболія легеневої артерії) і постійні (плеврит, пневмонія, пухлини), а за локалізацією виділяють поверхневі, обумовлені ураженням тканин грудної стінки (міозити, періостити, неврити, переломи) і глибокі, обумовлені ураженням легенів, плеври, органів середостіння (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Причини болю у грудній клітці