Особливості перкуторних звуків при патології органів дихання

Патологічні процеси органів дихання можуть супроводжуватися такими змінами:

а) порушення дренажної функції трахеї і бронхів;

б) зміна повітряності і еластичності легеневої тканини;

в) ущільнення легеневої тканини;

г) формування порожнинних утворень в легенях;

д) накопичення рідини або повітря в плевральних порожнинах.

В залежності від особливостей патологічного процесу і характеру ураження тканин над легенями можуть визначаться такі зміни перкуторного звуку: ослаблення ясного легеневого звуку, його притуплення (притуплений звук, притуплено-тимпанічний, тупий звук), або посилення (тимпанічний, коробковий, металевий, «звук тріснутого горщика») (табл. 2.22).

При патологічних процесах невеликих розмірів, дифузно розташованих у незміненій легеневій тканині або тих, що глибоко лежать від поверхні грудної клітки, визначається ясний легеневий звук. Зменшення повітряності легеневої тканини, її ущільнення, часткове або повне порушення проведення звуку призводить до ослаблення легеневого звуку. В залежності від величини, характеру і локалізації патологічного процесу розрізняють: притуплення легеневого звуку, притуплено-тимпанічний або тупий звук.

Притуплений легеневий звук (неголосний, високий, тихий) обумовлений зменшенням вмісту повітря в альвеолах (вогнищева пневмонія, дольова пневмонія в початковій і кінцевій стадіях, туберкульоз, ателектаз, пухлина незначних розмірів), стовщенням або зрощенням на обмеженій ділянці плеври (пухлина, метастази), накопиченням помірної кількості рідини в плевральній порожнині (гідроторакс, піоторакс, гемоторакс).

Притуплено-тимпанічний звук (неголосний, високий, з тимпанічним відтінком) обумовлений зменшенням повітряності легеневої тканини в сполученні з ущільненням і зниженням еластичності альвеолярних стінок за рахунок запальної інфільтрації. Притуплено-тимпанічний звук може визначатися при:

– початковій стадії пневмонії (напруження інфільтрованої легеневої тканини);

– бронхопневмонії (чередування вогнищ ущільнення з ділянками інтактної легені);

– туберкульозі (напруження інфільтрація легеневої тканини, переважно у верхніх частках);

– компресійному ателектазі (стиснення легені пухлиною, рідиною або повітрям в плевральній порожнині);

– частковому обтураційниному ателектазі (порушення дренажної функції бронхів і надходження повітря в альвеоли);

– набряку легенів (наявність в альвеолах одночасно повітря і транссудату).

Притуплено-тимпанічний звук також може визначатися над безповітряною ділянкою з глибоко розташованими в ній порожнинами (бронхоектатична хвороба, кавернозна форма туберкульозу), а також за наявності патології плеври: її стовщення (шварти), метастази. Накопичення рідини або повітря в плевральній порожнині викликає на стороні ураження компресію легені, над яким визначається притуплення легеневого звуку або притуплено-тимпанічний.

Тупий звук (тихий, високий, короткий) обумовлений ущільненням легеневої тканини за рахунок заповнення альвеол транссудатом, ексудатом або кров'ю (пневмонія в стадії розпалу, інфаркт легені); масивної пухлини або абсцесу легені (над гноєм), розташованих поблизу поверхні грудної клітки; накопиченням у плевральній порожнині рідини більш 6 сантиметрів (ексудативний плеврит або гідроторакс). За рівнем притуплення перкуторного звуку можна приблизно судити про кількість рідини в плевральній порожнині: мінімальна кількість рідини, що виявляється перкуторно – не менш 500 мл; притуплення до IV ребра відповідає 1,5 л; до III ребра – 2 л; до II ребра – більш 3 л.

Коробковий звук (голосний, тимпанічний з низькою тональністю) обумовлений підвищенням повітряності легеневої тканини в результаті зниження її еластичності і порушення дренажної функції дрібних бронхів за рахунок спазму. Спостерігається при емфіземі легенів, бронхіальній астмі, хронічних обструктивних бронхітах.

Таблиця 2.22

Характеристика перкуторних звуків у нормі і патології

Тимпанічний звук (голосний, низький з тимпанічним відтінком) обумовлений наявністю великої порожнини з еластичними стінками, яка містить повітря під тиском і з’єднана з бронхом (абсцес після випорожнення гною, туберкульозна каверна, пухлина в стадії розпаду, кіста легені, ехінококоз, закритий пневмоторакс).

Металевий звук (різновид тимпанічного звуку зі зниженою тональністю, схожий на звук від удару по металевій посудині) зустрічається за наявності поверхнево розташованої великої порожнини (не менш 6 см у діаметрі), із гладкими стінками, яка містить повітря, і з'єднана з вузьким бронхом (абсцес легені, пневмоторакс).

Звук «тріснутого горщика» (тихий, високий, з переривчастим відтінком) обумовлений наявністю поверхнево розташованої великої порожнини, з'єднаної вузькою щілиною з бронхом або з зовнішнім середовищем (відкритий пневмоторакс).

Особливість перкуторного звуку при патологічних станах в легенях визначаються властивостями зміненої легеневої тканини і характером патологічного процесу, що викликав ці зміни. Збільшення повітряності легеневої тканини супроводжується посиленням перкуторного звуку, а характер навколишньої тканини впливає на його тембр: при збереженні еластичних властивостей навколишніх тканин визначається тимпанічний відтінок перкуторного звуку (абсцес, пневмоторакс), а при зниженні еластичності – коробковий звук (емфізема легенів, пневмосклероз). У разі зменшення повітряності легенів у залежності від ступеня вираження може визначатися притуплення легеневого звуку, притуплено-тимпанічний або тупий звук. Формування порожнинних утворень також, в залежності від стадії розвитку, супроводжується або тупим перкуторним звуком (до прориву порожнини), або тимпанічним (після розкриття порожнини) (рис.34

Рис. 34 Варіанти змін перкуторного звуку (пояснення в тексті).

Варіанти змін перкуторного звуку узагальнені в таблиці 2.23

Таблиця 2.23

Зміни перкуторного звуку при патології

Продовження таблиці 2.23