Кошти Пенсійного фонду

Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван­ня" називає план утворення і використання цільового страхо­вого фонду, що формується за рахунок страхових внесків до солідарної системи та надходжень з інших джерел, бюджетом Пенсійного фонду. Імовірно, що це не зовсім так. Бюджет має орган державної або місцевої влади. Бюджетні кошти витрача­ються на потреби функціонування владних органів. Дійсно, тер­мін "бюджет" вживають для різних потреб — бюджет часу (вільного і робочого), родинний бюджет тощо. Навіть у ново­му Законі є незрозуміле, на перший погляд, положення. У ст. 78 Закону записано, що Накопичувальний фонд створюєть­ся Пенсійним фондом як цільовий позабюджетний фонд. Про що йде мова? Наше законодавство забороняє створення цільо­вих позабюджетних фондів будь-яким органам. Адже Накопичувальний фонд створюється як "позабюджетний фонд Пен­сійного фонду", інакше Пенсійний фонд порушує законодавст­во України. І все це тільки тому, що кошти Пенсійного фонду законодавці назвали "бюджетом", тобто дали їм назву, яка властива фондам коштів, що утворюються і використовуються для функціонування держави, її територіальних одиниць. Бюджети затверджуються відповідними представницькими органами влади. Народні депутати прийняли нещодавно "Бюджетний кодекс України", де в ст. 5 записано: „Бюджетна система України складається з державного і місцевих бюдже­тів. Тепер, мабуть, змушені будуть додати "та бюджету Пен­сійного фонду".

Пенсійний фонд формується за рахунок:

––страхових внесків до солідарної системи, крім частини внес­ків, що спрямовуються до Накопичувального фонду;

—інвестиційного доходу, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах;

— коштів державного бюджету та цільових фондів, що пере­раховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбаче­них законом;

—сум від фінансових санкцій, застосованих до юридичних і фізичних осіб за порушення законодавства про порядок на­рахування, обчислення, сплати страхових внесків та вико­ристання коштів Пенсійного фонду, а також суми адмініст­ративних стягнень, накладених на посадових осіб і грома­дян за ці порушення;

—благодійних внесків юридичних та фізичних осіб;

—добровільних внесків та інших надходжень відповідно до законодавства.

Згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове держав­не пенсійне страхування" страхові внески сплачують:

1) суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян, юридичні особи, фізичні особи, які використовують найману працю;
філіали та інші відокремлені підрозділи платників податків, які не мають статусу юридичної особи, розташовані на ін­шій території, ніж платник зборів;

2) фізичні особи — суб'єкти підприємництва, що не викорис­товують працю найманих робітників, адвокати, їх помічни­ки, приватні нотаріуси, інші особи, які одержують дохід, і фізичні особи, що працюють на умовах трудового договору
(контракту) або згідно з цивільно-правовим договором, у тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, що не є членами творчих спілок.

Об'єктом обкладання є суми витрат на оплату праці, опо­датковувані доходи, одержані від різних видів роботи застра­хованих осіб.

Розміри внесків на пенсійне страхування встановлюються Диференційовано залежно від платника Верховною Радою України:

1) для суб'єктів підприємницької діяльності різних форм влас­ності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших уста­нов, їх організацій, філіалів, об'єднань громадян й інших юридичних осіб, а також фізичних осіб — суб'єктів під­приємницької діяльності, які використовують працю найма­них робітників — 32% від об'єкту оподаткування;

2) з фізичних осіб, які працюють на умовах трудової угоди (контракту), з фізичних осіб, що виконують роботи (послу­ги) згідно з цивільно-правовими договорами, збір до Пен­сійного фонду справляється у розмірі 1% від оподатковува­ного доходу, якщо такий дохід не перевищує 150 грн., як­
що перевищує 150 грн. — 2%;

3) з юридичних і фізичних осіб, що здійснюють операції з купівлі-продажу валюти, збір до Пенсійного фонду справля­ється від суми операцій з купівлі-продажу валюти — у роз­мірі 1,5%;

4) з підприємців-ювелірів збір справляється у розмірі 5% від вартості реалізованих ювелірних виборів.

Пільг за страховими внесками немає.

Строк сплати зборів до Пенсійного фонду — не пізніше 20 календарних днів з дня закінчення звітного періоду'.

Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Дер­жавного бюджету України і не підлягають оподаткуванню. Бюджет Пенсійного фонду затверджується правлінням Пенсій­ного фонду не пізніше 10 грудня року, що передує року, на який складено план утворення і використання цільового стра­хового фонду.

Кошти Пенсійного фонду використовуються на:

1) виплату пенсій;

2) надання соціальних послуг;

3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних із функ­ціонуванням Пенсійного фонду;

4) оплату послуг, пов'язаних із доставкою пенсій;

5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Закон забороняє використовувати кошти Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразо­вих виплат та на цілі, не передбачені Законом "Про загально­обов'язкове державне пенсійне страхування".

Із метою забезпечення стабільності Пенсійного фонду фор­мується резерв коштів Пенсійного фонду, який складається з двох частин: з резерву коштів для поточних потреб та резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах.

Кожний із резервів коштів Пенсійного фонду зараховується на окремий субрахунок одного рахунку Пенсійного фонду. Ре­зерв коштів для поточних потреб зберігається в уповноваже­ному банку, а резерв коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах — у зберігача, який забезпечує зберігання та облік резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах окремо від пенсійних активів Накопичувального фонду.

Резерв коштів для поточних потреб формується з метою за­безпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування ви­плати пенсій і надання соціальних послуг у сумі, що дорівнює місячній потребі на зазначені цілі згідно з бюджетом Пенсій­ного фонду на відповідний рік та затверджується в його скла­ді. Він використовується і поновлюється таким чином, щоб на початок кожного місяця на відповідному субрахунку сума цьо­го резерву дорівнювала місячній потребі коштів, необхідній для виплати пенсій і надання соціальних послуг, визначеній у бюджеті Пенсійного фонду.

Після забезпечення виплати пенсій та надання соціальних послуг і створення резерву коштів для поточних потреб над­лишкові кошти Пенсійного фонду зараховуються до резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах, який може виникнути у зв'язку зі зміною демографічної ситуації в Україні.

Пенсійний фонд створює цільовий позабюджетний фонд — Накопичувальний фонд, який існує відокремлено від Пенсій­ного. Адміністративне управління Накопичувальним фондом здійснює виконавча дирекція Пенсійного фонду. Виконавча Дирекція відкриває у зберігача рахунки. Управління активами Накопичувального фонду здійснюється компаніями з управлін­ня активами. Застрахована особа, яка сплачує або за яку сплачують страхові внески до Накопичувального фонду, має право спрямувати ці страхові внески до будь-якого недержавного пен­сійного фонду, для чого ця особа укладає контракт з обраним недержавним пенсійним фондом.

Норми законодавства про недержавне пенсійне забезпечен­ня регулюють відносини з приводу страхових внесків, які спрямовуються до обраного застрахованою особою недержав­ного пенсійного фонду, подальшого їх розміщення й інвесту­вання пенсійних активів застрахованої особи та страхування і виплату довічної пенсії або одноразової виплати.

Накопичувальний фонд формується за рахунок:

1) страхових внесків застрахованих осіб, що спрямовуються до нього;

2) інвестиційного доходу, що утворюється внаслідок роз­міщення та інвестування коштів Накопичувального фонду;

3) доходу від інших видів інвестування, дозволених законом.

Порядок формування та обчислення інвестиційного доходу визначається Державною комісією з регулювання ринків фінан­сових послуг та Міністерством фінансів. Інвестиційний дохід від операцій з пенсійними активами не включається до складу доходу компаній з управління активами.

Кошти Накопичувального фонду витрачаються на:

1) інвестування з метою отримання доходу на користь застра­хованих осіб;

2) оплату договорів страхування довічних пенсій або здійс­нення одноразових виплат;

3) оплату послуг компаній з управління активами;

4) оплату послуг виконавчої дирекції Пенсійного фонду, пов'я­заних з адміністративним управлінням Накопичувальним фондом, у тому числі із проведенням тендерів, у порядку і розмірах, установлених Радою Накопичувального фонду;

5) оплату радника з інвестиційних питань;

6) оплату послуг зберігача;

7) оплату послуг із проведення планової аудиторської перевірки.

Кошти Накопичувального фонду належать кожній застрахо­ваній особі в частині, облікованій на її накопичувальному пен­сійному рахунку, тому законом забороняється використання цих коштів для забезпечення виплати пенсій та надання соціаль­них послуг із солідарної системи та інші цілі, не передбачені цим Законом.

Облік надходжень і витрат коштів Накопичувального фон­ду здійснюють виконавчі органи Пенсійного фонду.

Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страху­вання" встановлює види пенсійних активів та склад пенсійних активів у коштах та цінних паперах (ст.80).

Вищим колегіальним органом управління накопичувальною системою загальнообов'язкового державного пенсійного стра­хування є Рада Накопичувального фонду, яка складається з 14 осіб.

Президент України призначає на шість років сім членів Ра­ди Накопичувального фонду шляхом прийняття указу — по одному представнику від центральних органів виконавчої вла­ди у сфері праці та соціальної політики, фінансів, економіки та з питань європейської інтеграції, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Ради Національної без­пеки й оборони України та Пенсійного фонду.

До членів Ради Накопичувального фонду висуваються під­вищені вимоги: вони повинні мати вищу освіту в галузі фінан­сів, економіки або права і мати досвід роботи в органі законо­давчої влади або на керівних посадах у центральних органах виконавчої влади, у фінансових або профспілкових органах або мати досвід наукової роботи за фінансовою, економічною або юридичною тематикою.

Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страху­вання" встановлює порядок визначення радників з інвестицій­них питань та компаній з управління пенсійними активами та обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами. Закон визначає вимоги до основних напрямів інвестиційної політики та нормативів інвестування коштів Накопичувально­го фонду, а також порядок проведення тендерів для обрання компаній з управління активами, зберігача та аудитора Нако­пичувального фонду.