Особливості формування та організації об’єктів природно-заповідного фонду, природоохоронного, рекреаційного та оздоровчого призначення

Відповідно до ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

До ПЗФ належать природні території та об'єкти (природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафт­ні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні пар­ки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва). Режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається з урахуванням їх класифікації та цільового призначення.

Для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони. В разі необхідності охоронні зони можуть установлюватися на територіях, прилеглих до окремих ділянок національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, а також навколо заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.

Основою для оголошення про створення природно-заповідної території є розробка проекту створення об’єкта ПЗФ. При створенні (оголошенні) об'єктів ПЗФ вибір їх категорії залежить від мети заповідання - збереження, запобігання знищенню цінних природних комплексів і об'єктів. Виходячи з цього, при підготовці матеріалів для створення об'єкта ПЗФ проводиться оцінка наукової, екологічної, пізнавальної, рекреаційної, історико-культурної та іншої цінності об'єкта. Визначається стійкість природних комплексів до антропогенних навантажень та можливі загрози його існуванню від різних видів і режимів природокористування. Враховується також господарська цінність території та економічні та інші збитки, що можуть бути пов'язаними з її вилученням із господарського обігу.

В результаті проведення такої комплексної оцінки визначається категорія, тип об'єкта та режим його охорони. Крім визначеної цінності, типовості або унікальності об'єкта ПЗФ важливе значення має обґрунтування його оптимальної площі та меж.

Згідно ЗУ "Про природно-заповідний фонд України" процедура створення об'єктів природно-заповідного фонду містить наступні етапи:

1. Підготовка і подання клопотання про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду можуть здійснюватися органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, науковими установами, природоохоронними громадськими об'єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Клопотання має містити:

- наукове обґрунтування необхідності створення чи оголошення території або об'єкту природно-заповідного фонду певної категорії;

- характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об'єктів, що пропонуються для заповідання;

- відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів;

- відповідний картографічний матеріал.

2.Попередній розгляд клопотання про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду

Клопотання попередньо розглядається у місячний строк:

- центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об'єктів загальнодержавного значення -;

- органами відповідного центрального органу виконавчої влади питань охорони навколишнього природного середовища на місцях - щодо територій та об'єктів місцевого значення.

У разі схвалення клопотань відповідним органом проводиться їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

На розгляд клопотання за участю всіх зацікавлених сторін, ініціаторів створення, науковців, представників місцевої громади виносяться ключові питання, пов'язані з природоохоронною, науковою, рекреаційною та іншими цінностями даної території, обговорюється можливість включення до території додаткових ділянок, визначаються межі та необхідність встановлення режиму використання території. Результати узгодження клопотання узагальнюються і подаються в спеціально уповноважений урядовий орган в галузі заповідної справи.

3.Розробка проекту створення об’єкту ПЗФ

На підставі результатів погодження клопотань виконується розробка проектів створення об’єктів ПЗФ спеціалізованими проектними та науковими установами. Проекти створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду передаються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища чи його органами на місцях у встановленому порядку органам уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

4. Прийняття рішень про створення чи оголошення територій, об'єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон

Рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.

Рішення про створення біосферних заповідників приймається з додержанням вимог міжнародних договорів та міжнародних програм, учасником яких є Україна.

Рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається ВР АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним Кодексом України.

Території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання.

Проект складається з пояснювальної записки, картографічних матеріалів і матеріалів погодження. У складі проектів створення установ природно-заповідного фонду має бути розділ щодо функціонального зонування для національних природних парків, біосферних заповідників, регіональних ландшафтних парків. Таке зонування передбачає розподіл територій об'єкта ПЗФ відповідно до особливостей режимів охорони та використання природних комплексів. В разі необхідності визначаються межі та режим охоронної зони, яка створюється за межами заповідної території для запобігання можливим негативним впливам на неї.

Необхідним видом проектної документації, що розробляється для новостворених установ, є проект організації території об’єкта ПЗФ. Організація землекористування територій та об'єктів природно-заповідного фонду — це організація земельної території щодо раціонального розміщення різних функціональних елементів, які передбачають оптимальний режим взаємодії. Закон "Про природно-заповідний фонд України" вимагає обов'язкового розроблення проектів організації території для таких категорій ПЗФ як біосферні заповідники, національні природні парки, ботанічні сади, дендропарки, зоопарки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва та регіональні ландшафтні парки.

Основними завданнями розробки проекту землеустрою організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчо­го, рекреаційного та історико-культурного призначення території є:

- визначення стратегії розвитку об’єкта на десять років;

- встановлення режиму охорони та відтворення природних комплексів і об’єктів та планування його території;

- проведення науково обґрунтованого функціонального зонування території

- визначення відповідно до стратегії та на її виконання конкретних, ефективних заходів з розвитку об’єкта, охорони та відтворення його природних комплексів та об’єктів на п’ять років.

Проект організації природно-заповідної території складається з аналітичної частини та обґрунтування природоохоронних заходів. Аналітична частина проекту містить характеристику природно-кліматичних особливостей території, аналіз її ландшафтів, рослинності, тваринного світу, рекреаційних ресурсів, відомості про стан навколишнього природного середовища, про зони охорони джерел водопостачання, джерела та ареали забруднення. В ній дається оцінка архітектурно-планувальних особливостей територій, окремих поселень, зон лікування та відпочинку, наводиться характеристика транспортної мережі, інженерних комунікацій, оцінюється їх вплив на прилеглі природні комплекси та виконується аналіз конфліктних ситуацій територіального розвитку природно-заповідної території.

Комплексна оцінка природно-заповідної території включає природоохоронну оцінку території, оцінку природних рекреаційних ресурсів, наявність природних об'єктів туризму, пейзажно-естетичнуоцінку ландшафту, рекреаційну оцінку історичних, етнографічних, культурних та Інших об'єктів тощо.

В проектах організації території передбачається функціональне зонування територій та опис режиму використання природних комплексів, обґрунтування системи маршрутів для екскурсій, заходи щодо благоустрою місць для короткочасного та тривалого відпочинку, порядку організації відвідування території та відтворення природних ландшафтів. Важливою складовою проекту є пропозиції стосовно здійснення екологічно збалансованоїгосподарської діяльності, щодо програм наукової діяльності та екологічного виховання, інженерної підготовки території (необхідність проведення протиерозійних, протизсувних заходів, рекультивації, берегоукріплення та інших). Виконується також оцінка транспортного забезпечення об'єкту ПЗФ і визначається вартість основних заходів щодо реалізації проекту.

Проекти організації територій ботанічних садів, дендропарків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, розташованих здебільшого у містах і селах, розроблюється з урахуванням вимог місцевих органів архітектури та інженерних служб.

Згідно Постанови від 25 серпня 2004 р. N 1094 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення» у проекті землеустрою визначається:

- функціональна організація території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

- місце розташування і розміри земельних ділянок, їх власники та землекористувачі, у тому числі орендарі;

- режим використання та охорони території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарні) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення;

- межі земельних ділянок, включених до складу територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, щодо використання яких встановлено обмеження (обтяження), у розрізі землевласників та землекористувачів;

- розмір охоронної зони.

Проект землеустрою розробляють відповідно до завдання затвердженого замовником, яке є невід'ємною частиною договору про розроблення проекту землеустрою.

Проект землеустрою погоджується з власниками і користувачами суміжних земельних ділянок, а також земельних ділянок, які вхо­дять до території природно-заповідного фонду, іншого природоохо­ронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного при­значення без їх вилучення, органом земельних ресурсів, природо­охоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

Проект землеустрою складається із:

1) завдання на виконання робіт;

2) пояснювальної записки, в якій зазначають:

- характеристику території;

- режим використання земель у межах території природно-запо­відного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреа­ційного та історико-культурного призначення, в тому числі земельних ділянок, щодо використання яких установлено обмеження (обтяження);

- погодження меж із власниками і користувачами суміжних земельних ділянок;

- короткий опис виконаних робіт;

- склад земель за угіддями, власниками і користувачами зе­мельних ділянок;

3) графічних матеріалів:

- план території у масштабі, який дає змогу відобразити основні елементи проекту — зовнішню межу, номери межових знаків, міри ліній, назви власників і користувачів суміжних земельних ділянок;

- межі та площі земель, які входять до території без їх вилу­чення;

- креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та межі земельних ділянок, щодо використання яких установлено обмеження (обтяження);

4) матеріалів погодження та затвердження проекту:

- акт польового обстеження і погодження меж;

- висновки про погодження проекту;

- рішення про затвердження проекту землеустрою та встанов­лення обмежень (обтяжень) щодо використання земельних ділянок.

Погоджений проект землеустрою підлягає державній експертизі відповідно до законодавства. Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект землеустрою розглядають та затверджують сільська, селищ­на, міська рада, обласна, районна, Київська або Севастопольська міська держадміністрація чи в установленому порядку подають іншим органам, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Порядок створення об'єктів природно-заповідного фонду

Основні завдання розробки проекту землеустрою організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду

Складові частини проекту організації території об’єктів природно-заповідного фонду