Динаміка розвитку сну

1. Стадія засипання.При розслаблених м’язах і заплющених очах низькоамплітудний альфа-ритм. Тривалість 30 хвилин. Легке пробудження.

2. Дрімотапротягом наступних 30 хв. В ЕЕГ альфа-веретена.

3. Легкий сон. В ЕЕГ одночасно з альфа-хвилями реєструються окремі високоамплітудні тета-хвилі та дельта-хвилі. Зменшується частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, температура тіла. Ди- хання і скорочення серця регулярні. Просипання утруднено.

4. Глибокий повільнохвильовий сон(дельта-сон). Людину, яка спить, можна тільки розштовхати або розбудити сильними звуками. Подальше зменшення частоти серцевих скорочень, артеріального тис- ку, температури тіла.

Описані чотири стадії є повільнохвилевою фазою сну. Її тривалість до 60-90 хвилин. Синхронізую- чими центрами є передній гіпоталамус, серединні ядра таламуса, ретикулярна формація довгастого моз- ку, ядра шва.

Наступна фаза – швидкохвильова(парадоксальний, глибокий сон). У цю фазу ЕЕГ як у стані не- спання (парадокс уже в цьому) з бета-активністю, але без поведінкових ознак неспання. Пробудження можливе від шелесту, але не від сильних подразнень (парадоксальність і в цьому). Перша фаза парадок- сального сну триває триває 6-10 хвилин з наступною заміною повільно хвильовим сном. Наступні цикли наступають через кожні 60-90 хвилин. Усього за ніч таких циклів 4-5. З часом цикли продовжуються до 140 хвилин при збільшенні тривалості парадоксальної фази до 20-30 хвилин.

У плода сон головним чином парадоксальний. У новонароджених парадоксальний сон складає 60- 100% від усієї тривалості сну, у 25-річних – 25%, у дорослих – 20%, у 50 років – 10%.

Парадоксальний сон ще називають REM-сон, оскільки в цей час виникають швидкі рухи очей (Rapid Eye Movements), хоча рухи тіла відсутні. Частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, температура

тіла підвищені, а м’язовий тонус знижений. Можуть посмикуватися м’язи обличчя та пальців, виникає не- регулярне дихання, ерекція. Обмін енергії зростає. REM-сон супроводжується снобаченнями. Якщо лю- дину в цю фазу розбудити, вона розповість зміст сну.

На розвиток парадоксального сну впливають синя пляма та інші ядра мосту, ретикулярна формація середнього мозку, лімбічна система, задній гіпоталамус, вестибулярні ядра.

Значення повільнохвильового (ортодоксального) сну.

➢ Зниження рівня вегетативних процесів.

➢ Синтез білків.

➢ Часткове відключення мозку від інформації.

➢ Консолідація логічної пам’яті.

Значення парадоксального сну.

➢ Призупинення подальшого розвитку повільнохвильового сну й зниження збудливості.

➢ Підсилення метаболізму.

➢ Підсилення кровозабезпечення мозку.

➢ Підвищення споживання кисню.

➢ Підвищення активності ферментів.

➢ Забезпечення відновлювальних процесів, у т.ч. і для структури особистості.

➢ Емоційна адаптація зі звільненням від неприємних вражень («З горем необхідно переспати»).

➢ Фіксування 80% інформації, сприйнятої під час неспання. Переведення вторинної пам’яті в третинну.

➢ Підвищення збудливості сенсорних систем.