Гальмування умовних рефлексів

Умовні рефлекси не тільки воробляються, але й зникають при певних умовах. Під час утворення умов- них рефлексів відбувається взаємодія збудження та гальмування. Ці ж процеси взаємодіють під час про- яву уже сформованого умовного рефлексу.

Завдяки гальмуванню забезпечується більша відповідність реакцій організму зовнішнім умовам, тобто більш досконале пристосування до зовнішнього середовища, яке постійно змінюється.

Гальмування– активний процес пригнічення або повного припинення збудження під впливом подразнення.Розрізняють безумовне і умовне гальмування умовних рефлексів (табл. 13.2).

Закон силових відносину діяльності кори головного мозку (закон сили та міри). Чим сильніший за бі- ологічною силою подразник (у межах помірних), тим більшою буде відповідь. При надмірній силі умовного подразника ця залежність порушується. На подразнення надмірної сили неможливо виробити умовний рефлекс, а при його існуванні розвивається гальмування. Але перехід від збудження до гальмування від- бувається в декілька стадій (фазові стани): зрівняльна, парадоксальна й ультрапарадоксальна перед повним гальмуванням.

Таблиця 13.2

Короткі характеристики гальмування умовних рефлексів

Пам’ять – властивість центральної нерво- вої системи сприймати, фіксувати й зберігати інформацію в закодованому вигляді з можливі- стю відтворення без змін.

Види пам’яті

Генетична –вроджена й фенотипічна– набута.

Образна (іконічна)– зберігання зорового, звуко- вого «зображення».

Емоційна– зберігання пережитого емоційного стану.

Словесно-логічна (семантична)– притаманна людині.

За тривалістюзбереження інформації пам’ять має наступні види.

1. Недавня(сенсорна, іконічна) – безпосередня, несловесна. Викликається звуковими, зоровими, смаковими, нюховими, руховими стимулами, які діють до 100 мс. Забезпечує утримання протягом 50-500 мс достатньо повної картини зовнішнього світу. Залежить від функціонального стану організ- му. Найбільш довго зберігаються зорові образи.

2. Короткотривала(первинна, оперативна) –

формується на базі безпосереднього відбитку сен-

сорної інформації. Забезпечує утримання обмеженої частини сигналів, які надходять із зовнішнього сере- довища. Дозволяє відтворювати й утримувати в пам’яті певну кількість інформації. Забезпечує виконання біжучих операцій мислення (арифметичні дії без калькулятора). Триває від декількох секунд до декількох хвилин. Механізм початкового етапу пов’язується з реверберацією (циркулюванням збудження) у вигляді певних просторово-часових комплексів (патернів) потенціалів дії замкненими нейронними ланцюгами, до складу яких входить лімбічна система (коло Пейпеца), нова кора.

3. Проміжна– передує довгостроковій.

4. Довгострокова(вторинна) – забезпечує збереження інформації від декількох хвилин до декількох років. Забезпечується підкріпленням (практикою).

5. Третична– не підлягає забуванню (своє ім.’я).

Процеси пам’ яті:

- процес фіксування інформації (мимовільний і не мимовільний; мимовільний найбільш ефективний);

- збереження слідів – центральна ланка в системі пам’яті;

- відтворення – вилучення (зчитування) інформації з системи або блоків пам’яті;

- забування – неможливість відтворити.