Функції релейних ядер

Релейнi ядра Т входять до складу специфiчних чутливих шляхiв. У них вiдбувається перемикання всiх видiв сенсорної iнформацiї крім нюхової

ділянки кори (скроневi частки).

Рис. 4.29. Проміжний мо- зок у сагітальному плані.

(зорової, слухової, тактильної, смакової, больової, пропрiоцептивної, інтероцептивної). Аксони нейронiв цих ядер прямують до відповідних проекцiйних ділянок кори. Гальмівний вплив кори на таламус дозволяє забезпечити опти- мальну передачу до кори

найважливішої інформації.

Прикладом релейних ядер можуть бути латеральнi й медiальнi колiнчастi тiла. Латеральнi колiнчастi тiла є вищими пiдкорковими центра- ми зору. Аксони нейронiв цих ядер прямуть до зорових діля- нок кори (потиличних часток). Медiальні колiнчасті тiла, пiдкорковi центри слуху, над- силають свої аксони в слуховi

До релейних ядер вiдносять також заднi вентролатеральнi й вентромедiальнi. До них надходить

iмпульсацiя вiд рецепторiв шкiри й м'язiв (відповідно тулуба й кінцівок до латерального, від голови – до

медіальних) пiсля перемикання в ядрах Голя й Бурдаха, а також по спиноталамiчному шляху від аферентів тригемiнальної системи. У свою чергу, одержану iнформацiю вони передають у соматосенсор- ну ділянку кори великих пiвкуль (постцентральну закрутку). До цих же таламічних ядер надходять імпульси від інтерорецепторів.

Ділянки шкiрної чутливостi в релейних ядрах перекриваються з ділянками iнтероцептивної чутливостi, чим пояснюється феномен «вiдбитих болей». Вiдбитi болi проявляються больовими вiдчуттями в пев-

них дiлянках шкiри при уражен- нях внутрiшнiх органiв (рис. 4.31). Так, при пошкодженнi шлунка можуть виникати болi навкруг

пупка; при пошкодженнi печiнки – зубний бiль; при за- хворюваннях серця – бiль пiд лiвою лопаткою. Вперше дiагностичне значення дiлянок шкiри, у котрих при захворю- ваннях внутрiшнiх органiв з'яв- ляються вiдбитi болi, оцiнив росiйський терапевт Г.А.Захар'їн (1889), а детально описав англiйський невропато- лог Г.Гед (H.Head) у 1893-1896 рр.; тому вони мають назву дiлянок Захар'їна – Геда.

Релейнi ядра формують вiдчуття певної природи й локалiзацiї, але не дають можливостi оцiнки джерела подразнення, тобто оцiнки подразни- ка.