Асоціативними полями лобової та скроневої кори.

Ретикулярна формацiя

Ретикулярна формацiя(РФ) (сiтчастий утвiр) являє собою комплекс структур мозку, що має велику протяжнiсть. Починається вiд желатинної субстанцiї спинного мозку й закiнчується неспецифiчними ядра- ми таламусу. Термiн запропоновано Дейтерсом. Клiтини РФ, рiзної форми й розмiрiв, мають велику кiлькiсть вiдросткiв, якi переплiтаються мiж собою та утворюють велику кiлькiсть контактiв (аксон на пртязi 2 см утворює до 27000 синапсiв). Пiд мiкроскопом РФ нагадує сiтку, що й стало основою для назви (лат. reticularis – сiтчастий). Нейрони згрупованi в 48 окремих ядрах, а також розташовані в складі багатьох

структур стовбура та проміжного мозку.

Безпосереднього зв'язку з аферентними системами РФ не має. Але до неї надходить колатеральними шляхами уся чутлива iнформацiя, яка прямує до тала- мусу. Характерною особливiстю нейронiв РФ є висока чутливiсть до дiї хiмiчних речовин.

Функцiонально РФ подiляють на двi частини – низхiдну(еферентну) i висхiдну(аферентну) (рис. 4.27).

Рис. 4.27. Висхідна і низхідна частини ретикулярної формації

Функції низхiдного вiддiлу ретикулярної формацiї

Низхiдний вiддiл РФпредставлений системою еферентних нейронiв, аксони яких закiнчуються синап- сами на нейронах структур мозку, що розташовані нижче. В її складi є ядра, що забезпечують регуляцiю рухiв i м'язового тонусу.

Уперше вплив РФ на здiйснення спинальних рефлексiв було доведено I.М.Сєчєновим (1863) у дослiдi на «таламiчнiй» жабi.

У серединi ХХ столiття групою американських вче- них пiд керiвництвом Мегуна було встановлено, що ретикулярнi ядра гальмують спинальнi руховi цен-

три.Зокрема, було визначено пригнічення децеребраційної ригідності при подразненні ретикулярних ядер стовбура.

Окрiм регуляцiї рухiв, РФ впливає на ряд вегетативних функцiй. Так, вiдомо, що до складу бульбарного дихального й кардiоваскулярного центрiв входить значна кiлькiсть ретикулярних нейронiв. Ретикулярнi нейрони виявлено в складi слиновидiльних ядер, а також ядер блукаю- чого нерва.

Таким чином, РФ приймає участь у здiйсненнi життєво важливих функцiй – ди- хання й кровообiгу, у регуляцiї дiяльностi системи травлення, обмiну речовин, теплообмiну та iнших вегетативних функцiй.

Рис. 4.28. Активуючий вплив ретикулярної формації та гіпоталамусу на кору головного мозку.