Загальна характеристика мезенцефальної тварини

Мезенцефальна тварина мало відрізняється від інтактної (тварини з неушкодженим мозком) стосовно м’язового тонусу й збереження пози.

Середній мозок забезпечує «правильну роботу» м’язів для досягнення певного результату й готує до поведінкових цілеспрямованих реакцій при несподіваних ситуаціях.

При обмежених електричних подразненнях деяких ділянок середнього мозку в мезенцефальної тварини може ви- никнути координоване крокування. Тобто, у середньому мозку виявлено локомоторну ділянку.

Як було відзначено в попередньому розділі, на рівні спинного мозку антигравітація не забезпечується. Генетично зафіксованими є лише окремі рефлекторні реакції, спрямовані на локальний захист та регуляцію тонусу й довжини окремих м’язів (відповідно місця подразнення). Хоча на міжнейронному рівні вже створено програми для забезпечен- ня автоматизованих рухів (ходьба, чухання).

Роль заднього мозку полягає вже в створенні умов для антигравітації у вигляді статичних рефлексів пози, але ще без забезпечення рівноваги (табл. 4.1). Є тільки передумова антигравітації з грубим перерозподілом тонусу й утриму- ванням у полі зору нерухомого предмета.

Лише середній мозок забезпечує здійснення антигравітації з можливістю рухової орієнтації в просторі, тобто реалізацію програм, закладених на нижчих щаблях ЦНС.

Отже, при умові, що спинний мозок отримує сигнали не тільки від заднього мозку, але й від середнього, м’язова активність стає більш досконалою. Важливим є те, що антигравітаційна функція реалізується повністю завдяки забезпеченню рівноваги у випрямленому стані й відбувається підготовка до акту ходьби. Крім того, організм стає підготовленим до реакцій на дистантні подразники завдяки здатності відповідати на них. Щоправда, це лише стартл- рефлекси, тобто неспецифічні генералізовані орієнтовні реакції.

Таблиця 4.1

Порівняльна характеристика мезенцефальної та децереброваної тварини

Ознаки Мезенцефальна тварина Децеребрована тварина
Тонус м'язiв нормальний порушений (стан ригiдностi)
Рiвновага збережена вiдсутня
Притаманнi рефлекси випрямлення (тва- рина може стати на ноги) та статокiнетичнi статичнi позно- тонiчнi
Температу- ра тiла у станi спокою пiдтримується на постiйному нор- мальному рiвнi не пiдтримується сталiсть темпера- тури
Дихання не порушено в стані спокою не вiдповiдає нормi (рiзке, глибоке, вдих затягнутий)

Мозочок

Мозочок(М) (cerebellum) – надсегментарний вiддiл мозку, розташований позаду великих пiвкуль над дов- гастим мозком i мостом, лежить у заднiй черепнiй ямцi. Анатомiчно в мозочку видiляють середню частину

черв'як(vermis), розмiщенi по обидва боки вiд нього пiвкулi(hemispheria cerebelli) i боковi флокуло- нодулярнi частки(flocculus, nodulus).

За Ларселом у мозочку видiляють десять часток I – X (рис. 4.23).

У фiлогенетичному планi М подiляють на 3 частини:

1) найдревнiша частина М – архiцеребелум (archicerebellum) – клаптик (flocculus) i вузлик (nodulus);

2) стара частина М палеоцеребелум (paleocerebellum) – передня частка черв'яка (I-V), парафлокулярнi долi, пiрамiдка, язичок;

3) найновiша частина М неоцеребелум (neocerebellum) – пiвкулi мозочка

У мозочку немає жодного специфічного центру, який був би властивий тільки цьому відділу мозку. Як одній з інтегральних структур мозку, мозочку належить вирішальне місце в координаціїдовільних і мимовільних рухів, вегетативних і поведінкових функцій. Мозочок забезпечує оптимальну регуляцію ста- тичних і статокінетичних рефлексів і взаємодію між ними (шляхом постійної корекції стану центрів). Зок- рема, мозочок залучається до регуляції м’язового тонусу, пози, рівноваги; постійно забезпечує узгоджен-


 

ня в діяльності м’язів синергістів й антагоністів, особливо при здійсненні швидких рухів. При цьому мозо- чок діє як таймер, забезпечуючи тривалість і послідовність включення ефекторів та своєчасність заміни дії одних ефекторів на інші.

 

 

Рис. 4.23. Схема функціональної анатомії мозоч- ка.

А.Сагітальний розріз мозочка мавпи (нумерація часток за Ларселом).

Б.Ліва половина: філогенентичний поділ мозочка на найдревнiшу частину (клаптик i вузлик), стару частину (передня частка черв'яка (I-V), парафлокулярнi долi, пiрамiдка, язичок і новий мозочок (пiвкулi мозочка). Права половина: функцiональний подiл мозочка на три поздовжнi зони вiдповiдно до проекцiй еферентних воло- кон вiд кори (тобто аксонiв клiтин Пуркiн'є) на ядра. Коркові та ядерні ділянки, які відповідають одне одному, позначено однаково.

 

Вагома роль мозочка в організації та ініціації ру- хових програм – складних рухових актів, які здійснюються на рівні автоматизованих [В.М.Мороз, 1983].

Причетний мозочок і до регуляції вегетативних функцій. Мозочком забезпечується узгодження рівня вегетативних функцій з біжучими потребами рухово- го апарату в процесі відносин з навколишнім сере- довищем. У цьому полягає адаптаційно-трофічна функція (Л.А.Орбелі).

Таким чином, функцiї мозочка можна подiлити на

4 групи.

1. Регуляцiя тонусу м'язiв, пози та рiвноваги.

2. Координацiя рухiв.

Узгодження мiж рефлексами пози i

цiлеспрямованими рухами. Корегування рухiв, що виконуються.

3. Регуляцiя швидких автоматизованих рухiв – ство- рення програми та її iнiцiацiя.

4. Адаптацiйно-трофiчна функцiя – задоволення потреб працюючих органів шляхом залучення веге- тативних центрiв (дихального, серцево-судинного та ін.).

Свою дію мозочок здійснює через інші центри, як модулятор, впливаючи на них у значній мірі шляхом своєчасного загальмовування всього зайвого. Тому досить влучно цей відділ мозку порівнюють з діяльністю скульптора, який створює чудову форму, відкидаючи від брили мармуру все зайве.








Дата добавления: 2015-12-11; просмотров: 2997;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.007 сек.