А – атактична хода; Б – нестійкість у позі Ромберга; В
– асинергія: при нахилюванні тулуба назад у хворого (праворуч) не відбувається співдружного згинання ніг у колінях; Г – асинергія:при спробі сісти з положення лежачи у хворого (знизу) відсутня співдружна фіксація ніг у горизонтальному положенні.
При дискоординацiї моворухових м'язiв виника- ють розлади мови, якi полягають у тому, що мова стає повiльною, уривчастою, скандованою – хворий розмовляє складами, плутає наголос.
Порушення межi довiльних рухiв носить назву – дизметрiї. Вона має дві рiзновидностi симптомiв. Гiперметрiя – перебiльшення межi рухiв, коли кiнцiвка промахується при досягненнi бажаної мети. Гiпометрiя
– 
дефiцит межi рухiв, коли при рухах кiнцiвка зупиняється до досягнення мети. У клiнiцi використовують спецiальнi проби, якi вияв-
ляють цi розлади. Серед них вказівна, пальце- носова, колiно-
п'яткова (рис. 4.25).
Асинергiя.
Полягає в по- рушенні коор-
динації між м'язами синергістами. При рухах будь-якої частини тiла змiщується центр ваги й разом з ним проекцiя на площу опори. Мозо- чок рефлекторно регулює пересування центру ваги в протилежному напрямку. Ця синергiя втрачається при пошкодженнях мозочка, що виявляється пробою Бабiнського. Людинi, що лежить на спинi, пропо- нують сiсти, не спираючись на руки. Якщо вплив М вимкнений, люди- на пiдiймає одночасно з тулубом ноги, та сiсти не може, оскiльки не може подолати ваги тулуба. Такий розлад виявляється й колiно- п'ятковою пробою.
Адiодохокiнез. При пошкодженнi М замiна будь-якого руху на проти- лежний вiдбувається повiльно. Для виявлення атаксії пропонують швидко змiнити пронацiю кистi на супiнацiю. При цьому доводиться долати iнерцiю спокою на початку кожної фази та iнерцiю руху в кiнцi неї. При нормальнiй дiяльностi М iнерцiя долається й змiна протилеж- них фаз вiдбувається швидко. Скорочення антагонiстiв починається завчасно пiд кiнець попередньої фази для погашення iнерцiї руху.
2. Астазiя– порушення статичних рефлексiв: установлювальних, по- зи. Звiдси вiдсутнiсть можливостi пiдтримувати стiйке положення, зберiгати позу, втрата рiвноваги, особливо з заплющеними очима (дизеквiлiбрацiя). Виявляється за допомогою симптома Ромберга. Спостерігається розхитування тулуба хворого, який стоїть із зiмкнутими носками й п'ятами й опущеними руками; розхитування пiдсилюється, якщо хворий витягує руки вперед або заплющує очi.
3. Атонiя– значне зниження тонусу м'язiв. Iнодi цей вид порушень проявляється дистонiєю – комбiнацiєю гiпер- i гiпотонусу. Мозочок безперервно надсилає свої поправки на вплив ваги та iнерцiї у виглядi iмпульсiв до моторних клiтин переднiх рогiв спинного мозку й до рухо- вих черепних ядер. Сума цих безперервних iмпульсiв мозочка є пев- ною частиною iмпульсiв, котрi одержують мотонейрони як з периферiї, так i з розташованих вище центрiв.
Рис. 4.25. Координаторні проби.
1 – вказівна; 2 – пальце-носова; 3 – колiно-п'яткова проба.
Таким чином, мозочок приймає участь у створеннi тонусу смугастих м'язiв, i тому при його вимиканнi тонус знижується.
4. Астенiя– м'язова слабкiсть (кволiсть). Цей розлад пов'язаний не тільки з порушенням координації рухів, але й з порушенням трофiки, живлення i обмiнних процесiв тканин, аж до важкого ступеня висна- ження.
Підсумовуючи дані про виявлені нервові зв’язки мозочка та клінічні спостереження, слід трактувати призначення мозочка як функціонального відгалуження головної осі «кора великих півкуль – спинний мозок». З одного боку, у мозочку замикається сенсорний зворотний зв'язок, тобто він одержує копію аферентації, з другого боку, сюди ж надходить копія еферентації від рухових центрів. Перша сигналізує про біжучий стан регульованої перемінної, а друга дає уяву про необхідний кінцевий стан. Співставляючи перше й друге (функція компаратора), кора мо- зочка може розраховувати помилку, про яку сповіщає рухові центри через свої вихідні ядра. Таким чином мозочок безперервно корегує як довільні, так й автоматичні рухи.
Дата добавления: 2015-12-11; просмотров: 1893;