Функції інформаційного права

Головне призначення права полягає в урегулюванні та охороні суспільних відносин відповідними юридичними засобами, що проявляться у його функціях. Функції права забезпечують нормативні засади життєдіяльності суспільства та відображають процедуру правового регулювання відповідної сфери суспільних відносин, форми впливу на свідомість та поведінку суб’єктів правовідносин. Основні напрями правового впливу на інформаційні відносини відображені у функціях інформаційного права. Соціальне призначення функцій інформаційного праваполягає в упорядкуванні інформаційних відносин, правовій координації дій різних суб'єктів інформаційних відносин, в основі яких лежать інформаційні права та свободи людини. Функції інформаційного права, в залежності від їх спрямованості, поділяються на загально-правові, властиві різним галузям права, та спеціально-правові, що використовуються інформаційним правом.

Загально-правовими функціями інформаційного права є:

Ø інформаційна функція – полягає у тому, що право містить великі обсяги інформації щодо регулювання різних сфер суспільних відносин і є джерелом знань для кожного суб'єкта правових відносин про його права та обов'язки, закладені в правових нормах у вигляді моделі бажаної або забороненої поведінки;

Ø гуманістична функція– полягає у правовому закріплені гуманних цивілізованих принципів регулювання суспільних відносин, основних прав та свобод людини, викладених в Загальній декларації прав людини, інших міжнародно-правових актах;

Ø виховна функція –проявляється у правовому впливі на свідомість особи, формуванні певного рівня правової культури, оскільки в юридичних нормах закладені моделі правомірної поведінки та визначені заборони у вигляді небажаної для суспільства поведінки з можливістю притягнення винної особи до юридичної відповідальності;

Ø прогностична функція –полягає у тому, що право надає можливість учасникам правових відносин визначати порядок своїх дій для досягнення певних цілей з прогнозуванням майбутніх відносин;

Ø пізнавальна (гносеологічна) функція –полягає у тому, що право є джерелом знань і будь-яка особа, вивчаючи право, отримує необхідні знання і набуває життєвого досвіду;

Ø орієнтаційна функція права –спрямовує діяльність особи на дотримання приписів правових норм, побудову своєї поведінки на засадах правомірності та законності;

Ø профілактична функція права –полягає у стримуванні особи від протиправної поведінки під загрозою використання правових норм, що містять заборони небажаних для суспільства діянь і передбачають негативні для особи наслідки, пов'язані з втратою особою певних належних їй благ (свободи, матеріальних, організаційних );

Ø регулятивна функція –полягає в упорядкуванні суспільних відносин,приведенні їх у відповідні правові межі;

Ø охоронна функція –виражається в охороні прав суб’єктів інформаційних відносин, забезпеченні їхньої недоторканності та встановлення нормативних гарантій і меж правомірної поведінки суб’єктів правовідносин;

Ø захисна –характеризується державно-владним правовим впливом на винну особу з метою відновлення порушених прав у сфері суспільних інформаційних відносин.

У той же час інформаційному праву притаманні галузеві функції, специфіка яких випливає з предмета інформаційного права і на їх характер впливають особливості інформаційних правовідносин. Однією з особливостей інформаційного права є наявність конкретних норм, що регулюють суспільні відносини, пов’язані з реалізацією інформаційних прав і свобод, здійсненням інформаційних процесів та інформаційної діяльності. У зв’язку з цим інформаційне право виконує функцію заборони щодо права на окремі види інформації, зокрема, заборони розголошення, збирання, розповсюдження інформації з метою охорони прав і законних інтересів третіх осіб, інтересів держави та суспільства тощо. Так,зокрема, ст. 32 Конституції України забороняє втручання в особисте життя та збирання, зберігання, використання й поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. На таких загальноправових засадах формуються спеціальні галузеві функції інформаційного права:

Ø заборонювальна функція –формує систему винятків щодо права на інформацію, гарантує реалізацію права на інформацію та захист прав і свобод людини в інформаційній сфері;

Ø зобов’язальна функція –формує правові приписи щодо визначення конкретних способів та засобів реалізації прав суб’єктів інформаційних відносин.Так,наприклад, ст. 40 Конституції України зобов’язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та уповноважених посадових і службових осіб цих органів розглядати направлені до них звернення громадян і давати обґрунтовані відповіді у встановлений законом строк;

Ø комунікативна функція –полягає у закріплені в окремих нормах законодавства посилань на законодавчі акти, що є системоутворюючими елементами різних міжгалузевих інститутів права;

Ø виробнича функція –спрямована на підвищення інформованості працівників про новітні досягнення у сфері виробництва і правових можливостях використання у виробництві новітніх досягнень науки й техніки. Дану функцію за своїм змістом називають функцією інформаційного забезпечення економічного та соціального розвитку суспільства;

Ø соціальна функція –визначається потребами суспільного розвитку, відповідно до яких створюються закони, спрямовані на закріплення інформаційних відносин, їх регулювання чи охорону.

Таким чином, загально-правові функції інформаційного права, закріплені у відповідних правових нормах, здійснюють комплексний вплив на суспільні відносини за допомогою юридичних засобів і властиві всім галузям права, у тому числі й інформаційному. Спеціальні функції інформаційного права обумовлені його сутністю і визначаються напрямом необхідного впливу цієї галузі на суспільні інформаційні відносини.