Загальноекономічне визначення та формування елементів затрат

У сукупності групування затрат операційної діяльності має забезпечити потреби формування вартісних параметрів діяльності господарства, задовольнити не лише економічні, правові, а й технічні аспекти управління (нормування, калькулювання, кошторисну справу, облік, контроль, аналіз, єдність методичної та організаційної побудови) як фінансового, так і внутрішньогосподарського обліку.

Як уже зазначалося, єдина система групування ресурсів вироб­ництва (речовин і сил природи) має п’ять ознак. Окрім того, усі речовини і сили природи мають дві характеристики: натуральну (речову, трудову) та вартісну (грошову). Перша використовується здебільшого в технічних, технологічних цілях, друга — в економічних, фінансових аспектах управління.

За натуральною ознакою речовини та сили природи до процесу виробництва входять у різних формах — праця, предмети та засоби праці; за вартісною ознакою — лише у формі праці, її еквіваленту — грошей. Трансформовані у готовий продукт праці речовини та сили природи втрачають форму, але не втрачають вартості. Тому завжди, за будь-якого формування, групування та перегрупування затрат, вони передусім здійснюються як робоча сила, предмети праці та засоби праці.

Водночас завдяки суспільному розподілу праці у кожний момент в умовах конкретного господарства, виробництва, торгівлі або іншої діяльності праця постає у трьох різних формах вартості: чиста (жива), уречевлена в натуральній формі (сировина, матеріали тощо) та уречевлена у вартісній (грошовій) формі (послуги, робота тощо).

Три натурально-речові форми праці як прості моменти виробництва й об’єкти управління (робоча сила, предмети та засоби праці) та три вартісні форми (праця жива, уречевлена у матеріаль­ній формі та уречевлена у вартісній формі) у поєднанні визначають теоретичні основи групування затрат в елементи затрат.

Елемент затрат — це відносно однорідний вид затрат, який характеризує в узагальненому вигляді використану форму речовин і сил природи, яку взято в управлінні економікою за вихідний момент та одиницю управління (нормування, планування, кошторисні роботи, калькулювання, облік, контроль, аналіз). При цьому немає «чистої» однорідності та неподільності. Це, так би мовити, економіко-правова та планово-облікова система групування затрат діяльності, тобто речовин і сил природи, які використовувалися у процесі операційної діяльності.

Відповідно до п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати» затрати будь-якої операційної діяльності (виробничої, надання послуг, комерційної) групуються за такими економічними елементами:

· матеріальні затрати;

· затрати на оплату праці;

· відрахування на соціальні заходи;

· амортизація;

· інші операційні затрати.

Таке групування є єдиним і обов’язковим для всіх господарств незалежно від їх галузевої належності. Елемент затрат являє собою сукупність економічної однорідності.

До складу елемента «Матеріальні затрати» включається вартість затрачених у виробництві:

— сировини та основних матеріалів;

— купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

— палива та енергії;

— будівельних матеріалів;

— запасних частин;

— тари й тарних матеріалів;

— допоміжних та інших матеріалів.

До складу елемента «Затрати на оплату праці» включаються:

— заробітна плата за окладами і тарифами;

— премії та заохочення;

— компенсаційні виплати;

— оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу;

— інші затрати на оплату праці.

До складу елемента «Відрахування на соціальні заходи» включаються:

— відрахування на пенсійне забезпечення;

— відрахування на соціальне страхування;

— страхові внески на випадок безробіття;

— відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства;

— відрахування на інші соціальні заходи.

До складу елемента «Амортизація» включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

До складу елемента «Інші операційні затрати» включаються затрати операційної діяльності, які не увійшли до складу наведених вище елементів (п. 22—25 П(с)БО 16), зокрема затрати на відрядження, послуги зв’язку, виплату матеріальної допомоги, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

Поелементний розріз затрат потрібний для визначення їхньої структури, питомої ваги окремих затрат, розміру національного доходу тощо. Таке групування затрат використовують для складання кошторисів, створення нормативної бази виробництва, аналізу тощо. План групування затрат є вихідним у формуванні практично всіх вартісних параметрів економіки, у визначенні ефективності виробництва, фінансових результатів.

Кожна галузь має свої особливості структурної побудови затрат за елементами. Так, у видобувних галузях (вугледобування, видобування солі тощо) високою є питома вага затрат на оплату праці; у машино-, приладобудуванні та деяких інших галузях матеріальні затрати майже дорівнюють затратам на оплату праці, їх співвідношення близьке до 5:3; у харчовій промисловості високою є питома вага матеріальних затрат, в окремих галузях (наприклад, масложировій) — понад 90 %. У подальшому побудова бухгалтерського фінансового обліку елементів затрат розглядатиметься нами окремо за кожним видом операційної діяльності (виробничої, з надання послуг, комерційної).