Роль амортизації в структурі грошового потоку

Амортизація – це списання на протязі декількох років придбаної ціни

активів (будівлі, споруди, обладнання, машини).

Корисний термін служби більшості видів ОВФ набагато більше 1 року.

Виникає ряд проблем:

Необхідно окупити вартість придбаних активів – це можна зробити

тільки шляхом включення їх вартості собівартість, а далі в ціну товару. Але як?

Фактично понесені витрати на купівлю інвестиційних товарів (засобів

виробництва) та їх термін служби не співпадають у часі (сьогодні придбали, а

ОВФ слугують 5, 10, 15 років).

Через це вартість ОВФ включають до собівартості частками – рівномірний

метод нарахування, або, у зв’язку із необхідністю прискореного оновлення ОФ,

(конкурентноздатність, моральний знос) – так званий прискорений метод.

Але включені частками до собівартості амортизаційні відрахування

значні, вони сильно впливають на величину прибутку.

Ц = Взм + Впост + П; Ц = Взм + Ав + Впост + П.

Завищені амортизаційні відрахування, тобто вище, ніж вартість

придбання, знижують чистий доход фірми.

Амортизаційні відрахування, нижчі від закупівельної ціни, збільшують

доход. Тобто прибуток залежить від методів нарахування амортизаційних

відрахувань цей метод має бути вказаним в фінансовому звіті.

Амортизаційні відрахування носять цільовий характер: використовуються

тільки на ремонт і відновлення основних фондів.

У валовому доході містяться великі амортизаційні відрахування – їх назива-

ють відрахуваннями на придбання капіталу, так як вони є відрахуваннями на купівлю інвестиційних товарів, вжитих в процесі виробництва ВНП даного року.

Це витрати виробництва, що знижують прибуток компанії, вони не

можуть бути використані для розрахунків з поставниками ресурсів.

На відміну від інших видів витрат виробництва амортизаційні відрахування

не є прибавкою до доходу, інакше кажучи, амортизаційні відрахування – це частина

виручки ВНП даного року, що повинна бути відкладена для заміни в майбутньому

тих машин і обладнання, що використовувались в процесі виробництва.

Слід пам’ятати, що фірма не сплачує за амортизацію готівкою, як, наприклад,

заробітну плату. Ці відрахування знижують суму оподатковуваного доходу, в

результаті створюються додаткові грошові потоки для фірми. Як було показано,

грошовий потік = чистий доход (прибуток) + безготівкові витрати

(амортизаційні відрахування).

Якщо амортизаційні відрахування ростуть, збільшується грошовий

потік фірми, з’являються можливості для розширення бізнесу.

На відміну від інших видів витрат, нараховані амортизаційні

відрахування залишаються на рахунках підприємства, поповнюючи залишок

ліквідних коштів. Вони є внутрішніми джерелами фінансування.

Амортизаційні відрахування – значний фактор стимулювання

інвестиційної діяльності підприємства.

Аналіз чистих грошових потоків є основою класичних методів

інвестиційного аналізу. В формі № 3 „Звіт про рух грошових коштів” фінансової

звітності передбачається додавання амортизаційних коштів до прибутку, що

свідчить про орієнтацію українських підприємств на „чистий грошовий потік”.