I. ПОРУШЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ В ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

Вступ

I. Порушення провадження у справі в господарському процесі

II. Підготовка справи до розгляду у господарському суді першої інстанції.

III. Вирішення господарських спорів у суді першої інстанції.

VI. Рішення і ухвали господарського суду.

Висновки з теми

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України, 23.07.1996, № 30, ст. 141

2. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 № 1798-XII // Відомості Верховної Ради України, 11.02.1992, № 6, ст. 56

3. Про судоустрій та статус суддів: Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI // Відомості Верховної Ради України, 22.10.2010, № 41, / № 41-42; № 43; № 44-45 /, стор. 1468, ст. 529

4. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України, 31.12.1991, № 53, ст. 793; Голос України, 11.12.1991

5. Абрамов Н.А. Хозяйственное процессуальное право Украины: Учебное пособие (курс лекций). – Харьков: «Одиссей», - 2002, – 256 с.

6. Беляневич В.Е. Господарський процесуальний кодекс України: (із змінами і допов. Станом на 22 верес. 2005 р.): Наук.-практ. комент. – К.: Видавництво «Юстініан», 2006. – 672 с.

7. Васильєв С.В. Хозяйственное судопроизводство Украины: Учебное пособие. 2-е изд., перераб и доп. – Харьков: Эспада, 2004. – 408 с.

8. Господарський процесуальний кодекс України // ВВРУ. - 2001. -№ 36. - Ст. 188.

9. Осетинський А. Додержання законності при вирішенні господарських спорів // Право України. - 1999. - № 4. - С. 11-15.

10. Шелухін М.Л. Зубатенко О.М. Господарське процесуальне право: Навч. посібник у схемах. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 264 с.

МЕТА ЛЕКЦІЇ:

Вивчення цієї теми має важливе значення для розуміння студентами організації та здійснення правосуддя в місцевих господарських судах – від порушення провадження у справі до прийняття судового рішення.

ВСТУП

Судовий розгляд — одна з найважливіших стадій господарського процесу, в ході якої здійснюється розгляд і вирішення справи по суті, тобто перевіряється законність та обґрунтованість вимог позивача та заперечень відповідача, а також третіх осіб на підставі досліджених у судовому засіданні наданих сторонами та третіми особами, а також, витребуваних судом, доказів.

Значення цієї стадії господарського процесу зумовлюється насамперед тим, що свою найважливішу задачу — захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів юридичних осіб, громадян-підприємців, а також у випадках, передбачених законодавчими актами України, державних та інших органів, фізичних осіб, що не є суб’єктами підприємництва — господарські суди здійснюють при розгляді та вирішенні наявних між цими особами правових спорів (окрім справ про банкрутство). Під час розгляду справи перевіряється обґрунтованість вимог та заперечень сторін; на підставі повного всебічного та об’єктивного дослідження зібраних доказів, установлюються їх наявні права та взаємні обов’язки, визначаються умови та причини, що спричинили виникнення спору.

I. ПОРУШЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ В ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ

Розгляд справ у місцевих господарських судах, згідно ч. 1 ст. 4-6 ГПК України, здійснюється суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Значення судового розгляду полягає в тому, що вирішується головне завдання – захист майнових та інших прав і законних інтересів організацій та підприємств і активний всебічний вплив на поліпшення їх діяльності. В процесі розгляду перевіряється обґрунтованість взаємних вимог і заперечень сторін; на підставі всебічного, повного та об єктивного дослідження зібраних доказів встановлюються їх дійсні права та взаємовідносини, виявляються умови та причини, що породили спір. Значення цієї стадії полягає також і в тому, що на підставі аналізу та узагальнення матеріалів справи, досліджених у ході судового засідання, а також достовірно встановлених обставин справи господарський суд розробляє пропозиції, спрямовані на вдосконалення господарських відносин, господарського законодавства, а також усунення недоліків у діяльності організацій.

Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішений господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви (ч. 1 ст. 69 ГПК України).

Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більше як на один місяць.

За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Про продовження строку вирішення справи виноситься ухвала.

Вирішення спорів у господарських судах відкрите, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної чи банківської таємниці, або коли сторони чи одна із сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала.

Правосуддя в господарських відносинах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін і свободи надання ними доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 74 ГПК України порядок ведення засідання визначається суддею, а в разі розгляду справи трьома суддями – суддею, головуючим у засіданні. Суддя оголошує склад господарського суду, роз яснює учасникам судового процесу їх права і обов язки та сприяє в здійсненні належних їм прав. У засіданні заслуховуються представники позивача і відповідача та інші особи, які беруть участь у засіданні.

Статтею 75 ГПК України передбачено, що якщо на позовну заяву не подано відзив, а також не подані витребувані господарським судом документи, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 81-1 ГПК України, у судовому засіданні, а також про огляд і дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження ведеться протокол. У протоколі зазначаються всі основні відомості у справі та про хід судового засідання.

Протокол веде секретар судового засідання.

Протокол у триденний строк підписують суддя (суддя-головуючий у колегії суддів) і секретар судового засідання.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитись з протоколами і протягом п яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу. Зауваження до протоколу у всіх випадках долучаються до матеріалів справи.

Господарський суд розглядає зауваження на протокол протягом п яти днів з дня подання зауваження і за результатами розгляду виносить ухвалу, Якою приймає зауваження або мотивовано їх відхиляє.

На вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відтворення технічного запису судового процесу здійснюється в судовому засіданні при розгляді справи судом у першій інстанції, в апеляційному чи касаційному порядку, а також при розгляді зауважень на протокол судового засідання на вимогу сторони чи з ініціативи суду.

Питання про видачу копії технічного запису учаснику процесу, про його відтворення поза судовим засіданням вирішуються головуючим у кожному конкретному випадку залежно від обставин.

ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ:

Ціль реалізації права на звернення за судовим захистом досягається виконанням задачі по своєчасному і правильному порушенню справи, для чого зацікавлені особи звертаються в суд із заявою, але необхідні і зустрічні дії суду в особі одноособового судді, що виконує задачу по прийняттю заяви

Зустрічний позов— самостійна позовна вимога, заявлена відповідачем у вже порушеному процесі для спільного розгляду з первісним, з метою захисту своїх інтересів.