Фактори, що знижують рухливість та засвоєння елементів мінерального живлення

Азот – холодна погода, ущільнений і холодний грунт, нестача вологи, заорювання великої кількості соломи, ослаблення мікробіологічної діяльності.

Фосфор – низька температура грунту і повітря, надлишок іонів Al, Fe, Mn, хлористих іонів, кислотність грунту.

Калій – тепла суха погода, високий вміст іонів Са, Mg в грунті.

Магній – високі дози добрив, які містять К, Na, NH₄.

Кальцій – суха тепла погода, коливання вологості грунту, надлишок іонів NH₄, калійних і магнієвих добрив.

Сірка – надлишкові дози фосфорних і азотних добрив, висока концентрація селену в грунті, низька температура.

Залізо – висока вологість грунту, надлишок Р та нестача К в грунті, низька або висока температура, надлишок розчинних солей важких металів в кислих грунтах, погана аерація, високий вміст органічних речовин.

Марганець – суха погода, низька температура грунту, знижена інтенсивність освітлення, високий вміст іонів P, Fe, Cu, Zn в грунті, високий вміст органічних речовин.

Цинк – високі дози фосфорних та азотних добрив, надмірне вапнування, низька температура, ущільнений грунт, низький вміст органічних речовин.

Мідь – висока концентрація в грунті P, N, Zn, надлишок у грунті розчинних сполук важких металів, жарка погода, високий вміст органічних речовин.

Бор – засуха, надлишкова вологість, інтенсивне освітлення, надлишок азотних і калійних добрив.

Молібден – високий вміст іонів Mn, Fe, Cu та сульфат-іонів в грунті, високий вміст нітратного азоту та органічних речовин.

Відомо, що добрива поділяють на органічні, мінеральні, органо-мінеральні. До органічних добрив відносять: торф, сапропель, гній, компост, фекалій, перегній з органічної маси з полів фільтрації та міських звалищ.

Органічні добрива містять від 0,1 до 1,5% різних елементів мінерального живлення. Завдяки діяльності мікроорганізмів в органічних добривах відбувається мінералізація органічних речовин, утворюються мінеральні солі, в яких елементи мінерального живлення знаходяться у формах доступних для рослин. Наприклад, перегній великої рогатої худоби містить 0,5 % азоту, 0,25% фосфору, 0,6% калію, тобто в 1 т перегною міститься 5 кг азоту, 2,5 кг фосфору, 6 кг калію. Проте лише 50% цих поживних речовин споживається рослинами в перший рік після внесення добрив, ще 30% споживається на другий рік і 20 % на третій.

Мінеральні добрива зазвичай містять макроелементи азот (N), фосфор (P) і калій (K). Розрізняють прості добрива, які містять один елемент мінерального живлення; складні добрива, в хімічну формулу яких входить кілька елементів мінерального живлення та комплексні (змішані) добрива, до складу яких входять речовини, що містять два і більше мікроелементів, а часто і мікроелементи. Кількість поживних речовин в різних добривах різна і визначається в кг діючої речовини, тобто кількістю поживних речовин певного елемента живлення, що міститься в 100 кг добрива. Розрахунок норм внесення добрив проводять в кг діючої речовини, а потребу в добривах в туках – кількості центнерів певного добрива у фізичній вазі.

Сучасні добрива з метою кращого транспортування та рівномірного розподілення на полі під час внесення випускають в гранульованому вигляді.

Органічні добрива та частину мінеральних добрив вносять в грунт напередодні проведення основного обробітку ґрунту, що сприяє рівномірному розподіленню добрив в орному шарі. Під час розрахунків враховують, що як припосівне добриво використовується гранульований чи подвійний суперфосфат, або комплексні добрива (нітроамофоску або амофос). Ці добрива вносять безпосередньо в зоні розташування коренів рослин (в рядки, садивні лунки), доза 15-25 кг/га. Перше підживлення проводять азотними добривами з розрахунку 20-30 кг д.р./га, друге підживлення проводять в другій половині вегетації фосфорно-калійними добривами з розрахунку 25-30 кг/га д.р. фосфору і калію (P₃₀K₃₀). Якщо основне добриво вносять під основний обробіток ґрунту один раз за ротацію, то підживлення проводять щорічно, за винятком першого року після посадки рослин в шкілку. Зазвичай основне добриво становить до 60 % загальної дози добрив, враховуючи органічні добрива.

Для позакореневого підживлення рослин застосовують карбамід, кристалон та добрива торгової марки «Кеміра», які містять мікроелементи та добре розчиняються у воді. Застосування сучасних комплексних добрив, що мають у своєму складі збалансовану кількість макро- і мікроелементів, дозволяє суттєво покращувати умови росту рослин, найчастіше їх використовують для підживлення. Підживлення здійснють разом із крапельним зрошенням або під час обприскування рослин, в цьому випадку використовують від 1000 до 1500 л/га робочої рідини.

Мета роботи: навчитися проводити розрахунки системи удобрення культур в розсаднику, враховуючи ґрунтово-кліматичні особливості та біоекологічні властивості вирощуваних рослин, визначати потребу в добривах та затрати праці, механізмів і коштів для їх внесення.

Завдання роботи:

1. Користуючись довідковим матеріалом визначити дози та строки внесення добрив, враховуючи ґрунтово-кліматичні умови та біоекологічні властивості вирощуваних рослин та властивості добрив.

2. Розрахувати потребу розсадника в різних видах добрив, необхідних для вирощування запланованої кількості декоративних рослин. Визначити вартість добрив.

3. Скласти технологічну схему внесення добрив та підібрати необхідні механізми.

4. Розрахувати затрати праці (людино-днів) та механізмів (машино-днів) під час виконання робіт з підготовки та внесення добрив.