ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ СІВОЗМІН У СУЧАСНИХ РОЗСАДНИКАХ
Під сівозміною розуміють науково обґрунтоване чергування культур в розсаднику, яке дозволяє, не знижуючи родючість ґрунту, вирощувати садивний матеріал. Роль попередника в розсадниках має надзвичайно велике значення, адже садивний матеріал вирощується на одному місці тривалий час, що призводить до накопичення специфічних бур’янів, хвороб, ущільнення ґрунту, виносу поживних речовин, зменшення запасів вологи тощо. Крім того, разом з коренями саджанців з поля виноситься значна частина родючого ґрунту.
У зоні Полісся, де бідні грунти та надмірне зволоження, як попередник під час вирощування декоративних рослин зазвичай використовують сидеральний пар. Найчастіше це вирощування протягом 1-2 років однорічного або багаторічного люпину (іноді в суміші з фацелією). Як бобова рослина, люпин, завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями, які фіксують азот з повітря, накопичує ґрунті органічний азот, який після мінералізації поступово використовується декоративними рослинами. Крім того, корені люпину, проникаючи на глибину до 2 м, мобілізують поживні речовини вимиті в нижні горизонти опадами. Сидеральний пар передбачає вирощування зеленої маси люпину,яку влітку, прикочують котками, дискують і приорюють. Зазвичай після дискування на полі вносять органічні добрива; торф, гній, сапропель. Після ранньої оранки практикують боронування для знищення проростаючи бурянів.
В зоні Лісостепу, де ґрунти характеризуються підвищеним вмістом поживних речовин і достатнім, але нерегулярним зволоженням, практикують використання зайнятого пару. Як зайнято парові культури використовують бобові: горох, сою, багаторічні та однорічні бобові трави, урожай яких використовують за прямим призначенням. За вегетаційний період, завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями, в ґрунті накопичується до 80-120 кг/га загального азоту, який після мінералізації споживається рослинами. Крім того, зайнято-парові культури пригнічують ріст бур’янів, покращують структуру грунту, пожвавлюють мікробіологічні процеси.
В незрошуваних розсадниках Степу найбільш ефективним попередником вважається чорний пар. Цей попередник сприяє накопиченню в ґрунті вологи, знищенню бур’янів та поліпшенню структури ґрунту. Зоране поле протягом вегетації боронують після дощів, за необхідності культивують або дискують. Такий відпочинк поля сприяє накопиченню вологи (до 30 мм), знищенню бурянів, структуризації та поліпшенню водно-фізичних властивостей грунту.
У зрошуваних розсадниках Степу головним завданням попередника є недопущення засолення ґрунтів. З цією метою практикують вирощування на протязі 1-2 вегетацій багаторічних або однорічних бобових або злакових трав: люцерни, еспарцету, однорічного пирію тощо, які накопичують в зеленій масі солі. Зелену масу використовують на зелений корм або сіно.
Мета роботи вивчити особливості організації та введення сівозмін під час вирощування декоративних рослин в різних ґрунтово-кліматичних зонах України, враховуючи асортимент вирощуваних культур.
Завдання: 1. Розробити схеми введення сівозмін відповідно до індивідуального завдання та скласти ротаційні таблиці.
2. Розрахувати кількість полів та загальні площу території необхідної для вирощування певної кількості саджанців.
3. Скласти технологічну карту вирощування однієї декоративної культури.
ОСОБЛИВОСТІ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ В СУЧАСНИХ РОЗСАДНИКАХ
Обробіток ґрунту в розсадниках, де зазвичай вирощуються багаторічні культури, має певні особливості. По-перше, основний обробіток ґрунту проводять лише перед садінням (сівбою) основної культури, або попередника тобто 1 раз за ротацію; по-друге, глибина основного обробітку залежить від ґрунтово-кліматичних умов та біологічних особливостей вирощуваних рослин. Крім основного обробітку ґрунту, який передбачає лущення стерні і культурну оранку, розрізняють передпосівний (передсадивний) обробіток та міжрядний обробіток ґрунту.
Основними завданнями обробітку ґрунту є поліпшення структури ґрунту, боротьба з бур’янами, накопичення вологи, створення сприятливих умов для росту і розвитку рослин.
Розрізняють наступні системи обробітку ґрунту: сидеральна, зайнято-парова, парова, зяблева, ранньопарова. Система обробітку ґрунту передбачає виконання ряду послідовних операцій. Наприклад зяблева система включає: лущення стерні, внесення органічних та мінеральних добрив, оранку, ранньовесняне боронування. Сидеральна система обробітку грунту, яка застосовується в умовах надмірного зрошення на бідних грунтах, передбачає: лущення стерні, оранку, весняне боронування, посів сидерату з наступними дискуванням та приорюванням зеленого добрива, осінню оранку та весняне боронування. Парова система обробітку грунту застосовується у незрошуваних розсадниках Степу і має на меті збереження вологи в грунті. Вона включає наступні операції: лущення стерні, осінню оранку, боронування та культивації протягом вегетації, які забезпечують накопичення вологи і утримання поля в чистому від бурянів стані. Ранньопарова система застосовується за умови звільнення поля від садивного матеріалу навесні. У цьому випадку поле вирівнюють, переорюють, звільнюють від залишків коренів і утримують до осені під чорним паром систематично боронуючи та культивуючи. В зоні Полісся та достатнього зволоження в Лісостепу практикують замість чорного пару посів сидеральної культури (гречки, гірчиці, гороху) з наступним переорюванням зеленого добрива. Така ранньосидеральна система обробітку ґрунту дозволяє ефективно боротися з коренепаростковими бур’янами та підвищувати запаси органічних та мінеральних речовин в ґрунті і активізувати мікробіологічні процеси.
Мета роботи: Вивчити особливості застосування різних систем обробітку ґрунту під час вирощування декоративних рослин в різних ґрунтово-кліматичних зонах України, враховуючи асортимент вирощуваних культур.
Завдання:1. Розробити та обґрунтувати системи обробітку ґрунту під час вирощування декоративних рослин згідно з індивідуальним завданням.
2. Підібрати агрегати, які можуть забезпечити якісне виконання окремих операцій.
3. Розрахувати затрати праці та матеріалів, що використовуються під час обробітку ґрунту.
ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ, РОЗРАХУНОК ПОТРЕБИ В ДОБРИВАХ. КАЛЬКУЛЯЦІЯ ЗАТРАТ, ЗВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ДОБРИВ
Добрива відіграють важливу роль під час вирощування декоративних рослин, тому що під час росту та розвитку рослини поглинають з ґрунту значну кількість поживних речовин. На відміну від сільськогосподарських культур саджанці та сіянці викопують з коренем і вони майже не залишають пожнивних залишків, а за викопування з грудкою землі з поля вивозять і значну частину родючого ґрунту. Без застосування добрив тривале вирощування садивного матеріалу в розсаднику призводить до суттєвого зниження родючості ґрунту, тому запровадження науково обгрунтованої системи застосування добрив, яка б дозволяла не зменшувати, а навіть поліпшувати показники родючості грунту, є важливою ланкою сучасного розсадництва.
Елементи мінерального живлення поділяють на макроелементи і мікроелементи. До макроелементів відносять хімічні елементи винос яких з урожаєм становить 1 кг на 1 т продукції. Це азот, фосфор, калій, магній, кальцій.
Азот (N) регулює ріст рослин та визначає рівень продуктивності.
Фосфор (P) – елемент енергетичного забезпечення, активує ріст кореневої системи і формування генеративних органів, прискорює перебіг фізіологічних процесів, підвищує зимостійкість рослин.
Калій (K) посилює утворення цукрів та регулює їх рух по тканинах, забезпечує осмос клітин, підвищує стійкість рослин до хвороб, морозів, посухи.
Магній (Mg) входить до складу хлорофілу, підвищує ефективність фотосинтезу, активує ферментативні процеси, впливає на окисно-відновні реакції в рослинному організмі.
Кальцій (Ca) стимулює ріст рослин і розвиток кореневої системи, активує ферменти, посилює обмін речовин та утворення органічних речовин.
Мікроелементи містяться в незначних кількостях в рослинах в г на 1т продукції. До мікроелементів належать: залізо, мідь, марганець, цинк, бор, молібден,
Залізо ( Feферум) бере участь в регулюванні фотосинтезу, дихання, білкового обміну, біосинтезі ауксинів.
Мідь (Cu купрум) задіяний у регулюванні фотосинтезу, вуглецевого та білкового обмінів, підвищує посухо-, морозо- та жаростійкість рослин.
Марганець ( Mn манган) – входить да складу ферментів, які регулюють фотосинтез, дихання, вуглецевий та білковий обмін.
Цинк (Zn) – входить до складу ферментів, які регулюють білковий, ліпоїдний, фосфорний, вуглецевий обмін, впливає на біосинтез вітамінів і регуляторів росту – ауксинів. Від забезпеченості цим елементом залежить перебіг фотосинтезу, дихання, білкового обміну.
Бор (B) – регулює запилення та запліднення, впливає на вуглецевий і білковий обмін.
Молібден ( Mo) – підвищує стійкість рослин до хвороб, регулює азотний, вуглецевий, фосфорний обмін, синтез хлорофілу і вітамінів, стимулює процес фіксації азоту з повітря.
Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 1525;