ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ І ФОРМУВАННЯ ЩЕПЛЕНИХ ФОРМ ДЕРЕВ
Щеплені форми дерев є одним з найбільш ексклюзивних видів садивного матеріалу, який використовується для озеленення бульварів, придорожніх алей в містах, а також для формування груп та солітерних насаджень в садах, парках, скверах та озелененні садово-паркових об’єктів. Його вирощування та формування має ряд особливостей та певних тонкощів. Вирощування щепленого садивного матеріалу використовується для виробництва як саджанців плодових сортів, так і декоративних форм деревних рослин. Отримують такий садивний матеріал вегетативного походження шляхом трансплантації на прищепи(необхідного сорту або форми) на підщепу. Зазвичай, як підщепу в розсадниках використовують сіянці та насіннєві і живцеві саджанці масової репродукції, або так звані дички. Підщепами для виробництва щепленого садивного матеріалу, як правило, слугують рослини того ж виду або роду, що і прищепа – горобина звичайна для вирощування горобини плакучої форми, шипшина – для троянд, бузок і яблуня відповідно для виробництва їх культурних сортів. Вони мають відповідати ряду вимог:
- бути біологічно сумісними з прищепою (належати до одного і того самого виду, рідше роду);
- забезпечувати біологічне зростання тканин після щеплення (змикання тканин калюсу підщепи і прищепи);
- бути пристосованими до несприятливих умов зовнішнього середовища, шкідників та хвороб.
Успіх щеплення значною мірою залежить від:
- своєчасності проведення трансплантацій (треба чітко знати час початку сокоруху);
- підбору способу та виду щеплення і ретельності його проведення;
- правильного вибору компонентів щеплення (підщепи та прищепи).
Компоненти щеплення впливають один на одного. Підщепа впливає на ріст і довговічність прищепи, врожайність та декоративність порід, тривалість вегетаційного періоду рослин тощо.
Зокрема, правильним підбором підщепи та прищепи можна досягнути:
- отримання низькорослих рослин і прискорення плодоношення (у разі використання відповідно низькорослих і слабких за ростом підщеп), що з успіхом використовують у плодівництві;
- скорочення тривалості вегетаційного періоду (щепленням субтропічних вічнозелених рослин на одновидові листопадні. Наприклад: щеплення лимона, грейпфрута, апельсина на дикий лимон);
- підвищення морозостійкості (за рахунок підщепи, яка уповільнює або взагалі припиняє вегетацію взимку). Характер впливу прищепи на підщепу вивчено ще недостатньо.
Технологічні особливості виробництва щепленого садивного матеріалу обумовлюються способом трансплантації (аблактування, окулірування або копулірування) та місцем проведення щеплення – в зону кореневої шийки або штамб.
Плакучі та кулясті форми деревних рослин вирощують щепленням у штамб, а пірамідальні та види, що відрізняються високою декоративністю і забарвленням листя,– щепленням у кореневу шийку. Тому для виробництва саджанців із плакучою або кулястою формоюкрони використовують як підщепи рослини з штамбом певної висоти достатньою кількістю пагонів, на які трансплантують прищепу (вічка або живці). Згодом пагони, що розвиваються з прищеп, слугують основою для формування крони бажаної форми.
У разі вирощування саджанців із пірамідальною кроною або рослин з особливою декоративністю листя та квітів, щеплення здійснюють в зону кореневої шийки підщепи. Після приживлення прищепи (краще до появи пагона окулянта), усю частину підщепи, яка знаходиться вище місця щеплення, зрізають, а штамб і крону майбутнього саджанця формують з пагонів прищепи.
Декоративні кущі формують як в кущовій, так і в штамбовій або напівштамбовій формі. За формування їх у вигляді куща щеплення проводять в кореневу шийку, а крону формують з пагонів прищепи таким же чином, як у звичайних (насіннєвих або живцевих) кущів. Під час вирощуваня штамбових і напівштамбових саджанців кущів їх штамбова частина може формуватися як з підщепи (у рослин з кулястою і плакучою формами і троянд), так із частин прищепи (у плодових, кущових троянд і рослин з пірамідальною кроною). Щепленням в зону кореневої шийки вирощуються як кущові, так і штамбові саджанці бузку. Штамб останніх формується зпагона щепи.
Усі види щеплень здійснюють у періоди весняного (висхідного) або літнього (низхідного) сокорухів. Якщо щеплення плодових порід сплячим вічком виконують, частіше за все, у час пізно літнього сокоруху, після завершення росту підщеп (кінець липня-серпень), то троянд і бузку – дещо раніше.
Схема формування щеплених рослин в полях розсадника наводиться нижче. (див. рис. 7.1).
Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 1215;