Управління шляхом вибору стратегічних позицій організації будівельного комплексу
Управління шляхом вибору стратегічних позицій підприємства будівельного комплексу - це така система управління організацією, що спрямована на вибір стратегій та стратегічних програм її розвитку на період від 3 до 5 років життєдіяльності підприємства.
Оскільки прив'язка нових стратегій підприємства будівельного комплексу до накопиченого потенціалу обмежує можливості стратегічних дій, не дозволяє йому в багатьох випадках застосувати накопичений досвід, концепцію стратегічного планування доцільно орієнтувати на вибір стратегічних позицій, суть якого полягає в наступному.
В умовах зовнішньої нестабільності рівня E1 можливий ряд стратегій (див. рис. 7.1), що забезпечують успіх: від So1 до Sn1 . Користуючись методом аналізу відхилення від цілей, будівельне підприємство вибирає ту стратегію, що найкраще відповідає його цілям. Але успіх стратегії SF в зовнішнім середовищі буде залежати від внутрішніх організаційних можливостей підприємства.
Існують взаємодоповнюючі групи таких можливостей:
- функціональні (розвиток НДДКР, маркетинг, удосконалення виробництва, впровадження нової технології);
- процесові (бізнес-процеси будівельної організації);
- загально управлінські (класифікація та кругозір ведучих менеджерів, суспільний клімат всередині підприємства, структура влади на підприємстві, методи роботи та організаційна структура (управління та виробнича)).
E1 E2
SO1 SN1 SO2 SN2
SF1SF2
Процес змін
CF1 CF2
CM1 CM2
Рис. 7.1 Сполучення планування можливостей і стратегій
Таким чином, поки рівень зовнішньої нестабільності зберігає для будівельного підприємства значення E1, успішна реалізація стратегії SF1 вимагає можливостей CF1 і CF2 .
Якщо з аналізу факторів нестабільності видно, що надалі її рівень буде підвищуватися (або знижуватися) до крапки E2, значення найкращих для підприємства стратегій будуть розташовуватися між крапками SO1 і SN1.
В результаті підприємство будівельного комплексу повинне буде не тільки перейти до стратегії SF2 , але й мати у своєму розпорядженні можливості CF2 і CM2.
Таким чином, у стратегічному управлінні планування змін можливостей (тобто наявності змін у сукупності стратегічних ресурсів, що становлять стратегічний потенціал виробничої системи організації) сполучається із плануванням стратегій підприємства будівельного комплексу.
Відмінність управління шляхом вибору стратегічних позицій від стратегічного планування полягає в наступному:
- управління шляхом вибору стратегічних позицій доповнює планування потенціалу підприємства плануванням його стратегії, тобто планування розвитку всієї сукупності ресурсів виробничої системи доповнюється плануванням стратегії, тісно пов'язане з ним;
- у ході реалізації запланованої стратегії та запланованого розширення ресурсів виробничої системи виникає необхідність у систематичному подоланні опору змінам з боку основних джерел ресурсів виробничої системи.
Дата добавления: 2015-10-09; просмотров: 785;