Управління в умовах стратегічних несподіванок
Управління в умовах стратегічних несподіванок - це система стратегічного управління будівельною організацією, що дозволяє забезпечити своєчасне прийняття оптимальних управлінських рішень менеджерами підприємства в умовах швидких змін середовища підприємства, які потребують своєчасно розроблених та реалізованих сценаріїв узгодженої діяльності кожного члену персоналу і підрозділу, а також їх взаємодії з метою впровадження ефективного чи антикризового управління в його виробничій та інших видах діяльності.
Таблиця 7.2
Дії фірми будівельного комплексу «при слабких сигналах» її середовища про виникнення проблеми
| Характер заходів по наростанню їхньої дієвості | ||||||
| Рівні сигналів із зовнішнього середовища | Спостереження | Визначення слабості сигналів | Зниження уразливості | Підвищення гнучкості всередині фірми | Розробка планів та їхнє здійснення | Плани практичних заходів їхнє здійснення |
| A | B | C | D | E | F | |
| I. Небезпека або нова можливість усвідомлюється | ||||||
| II. Джерела небезпеки або нової можливості стають ясні | ||||||
| III. Масштаби небезпеки або нової можливості приймають конкретні обриси | ||||||
| IV. Шляхи вирішення проблеми визначаються V. Результати намічених контрзаходів передбачувані |
Умови стратегічних несподіванок характеризується наступною ситуацією:
- проблема виникає раптово і всупереч очікуванням;
- вона ставить нові завдання, що не відповідають минулому досвіду менеджерів підприємства;
- невміння прийняти своєчасні контрзаходи призводить або до великого фінансового збитку, або до погіршення можливостей одержання прибутку;
- контрзаходи повинні бути прийняті менеджерами і кожним робітником будівельної організації терміново, але звичайний, існуючий на підприємстві порядок дій цього не дозволяє.
Якщо підприємство будівельного комплексу припускає, що рівень зовнішньої нестабільності для нього може наблизитися до 5,0 балів, воно повинне зайнятися підготовкою системи надзвичайних заходів при стратегічних несподіванках (СН).
Ця система припускає наступні дії:
- при виникненні СН починає працювати комутаційна мережа зв'язків для надзвичайних ситуацій;
- на час надзвичайного стану перерозподіляють обов'язки вищого керівництва: контроль і збереження морального клімату; звичайна робота з мінімальним рівнем зривів; вживання надзвичайних заходів;
- водиться мережа оперативних груп;
- проводяться завчасні випробування зв'язків між групами;
- проводиться тренінг взаємодії груп.
Наведені системи стратегічного управління підприємством будівельного комплексу не можна розглядати як взаємозамінні. Кожна з них застосовується в певних умовах, що залежать від ступеня нестабільності зовнішнього середовища. Тому підприємство повинне бути готове до запровадження в дію будь-якої системи стратегічного управління залежно від обставин, що складаються в той або інший період часу його життєдіяльності.
Готовність підприємства будівельного комплексу до використання в тій або іншій ситуації адекватної системи стратегічного управління визначається, в першу чергу, кадровим потенціалом, ресурсами організаційної структури управління. Проте, оскільки стратегічне управління припускає одночасні взаємопов'язані дії з вибору стратегії будівельної організації та відповідного розвитку потенціалу такого підприємства, всі інші види ресурсів, що становлять виробничу систему, постають об'єктами стратегічного управління.
Дата добавления: 2015-10-09; просмотров: 787;