В умовах комуністичного експерименту. Китаєм, порадило В. Ґомулці вдатися до політичних та економічних важелів зняття напруження

Китаєм, порадило В. Ґомулці вдатися до політичних та економічних важелів зняття напруження. До ЦК ПОРП надходила інформація, що страйки і демонстрації охопили 100 міст у семи воєводствах. Для придушення заворушень на Балтійському узбережжі було скеровано 5 тис. працівників МО, 27 тис. солдат, 550 танків і 750 бронетранспортерів, близько 100 літаків і гелікоптерів. Офіційна пропаганда силкувалася показати події на узбережжі як справу рук хуліганів і ворогів соціалізму. Однак це не охолоджувало збуджених настроїв. У високих варшавських кабінетах визріло рішення вдатися до зміни лідера партії, зваливши на нього провини за тогочасну ситуацію. У ніч з 18 на 19 грудня політбюро ЦК ПОРП вирішило обрати першим секретарем ЦК ПОРП Едварда Ґерека - першого секретаря воєводського комітету ПОРП у Катовіцах, який презентував себе як представника прагматичного покоління партійної номенклатури. В. Гомулка погодився з відставкою під приводом погіршення стану здоров'я.

Зміна лідера.20 грудня було скликано надзвичайний пленум ЦК, який затвердив відставку В. Гомулки та його прихильників (М. Спихальського, Б. Ящука, 3. Клішки і Р. Стшелєцького), а замість них включив до складу політбюро ЦК П. Ярошевича, М. Мочара, Я. Шидляка, а також обрав секретарями Е. Бабюха, К. Барціковського, С Коцьолка, першим секретарем - Е. Ґерека. Разом з новим лідером партії до керівництва прийшла група осіб, пов'язаних з ним. Того ж дня Е. Ґерек виступив по радіо і телебаченню з промовою, закликавши до спокою і пообіцявши виправити помилки попереднього керівництва. Він, зокрема, зазначив, що партія послабила зв'язок з народом і пообіцяв його відновити. 23 грудня на сесії сейму відбулися зміни в уряді: новим прем'єром став Пйотр Ярошевич, Державну раду очолив Ю. Циранкевич, на посади деяких міністрів були призначені люди Е. Ґерека (Т. Вжащик, В. Лєйчак). Новий прем'єр пообіцяв скасувати підвищення цін, поліпшити матеріальне становище працюючих. 30 грудня уряд постановив піднести мінімальну зарплату, пенсії і соціальну допомогу.

Після змін на вищому щаблі припинилися страйки в містах Балтійського узбережжя: люди були змучені й прибиті численними актами насильства. За офіційними даними, які були значно заниженими, під час заворушень у містах Балтійського узбережжя загинуло 45 осіб, було поранено 1165 і заарештовано 2898. Неофіційні підрахунки свідчать про загибель кількох сотень людей. Груднева трагедія не змінила устрою Польщі: усі політичні інститути продовжували діяти, ПОРП зберегла монополію на владу. З другого боку, робітники відчули свою силу, з якою не могли не рахуватися правлячі кола країни. Стихійні виступи в грудні 1970 р. показали безперспективність соціального протесту, який не спирається на політичну програму, здатну об'єднати більшість населення. Політична криза 1970 р. стала серйозним випробовуванням для комуністичної системи в Польщі, яке ставило її перед дилемою: реформування або косметичний ремонт. Нове керівництво ПОРП обрало другий шлях.