Виділення стратегічних зон господарювання
Досвід роботи закордонних фірм показує, що сегментація оточення фірми при визначенні СЗГ уявляє собою важку задачу для керуючих.
Причини цього в тім, що багатьом людям буває нелегко змінити кут зору: вони звикають бачити зовнішнє середовище з позиції традиційного набору продуктів, що випускаються фірмою, а необхідно дивитися на це середовище як на сферу народження нових потреб, що можуть залучити будь-як конкурента. Окрім того, СЗГ описується безліччю перемінних, наприклад:
· перспективи росту СЗГ, що повинні бути виражені не тільки темпами росту, але і характеристикою життєвого циклу попиту;
· перспективи рентабельності;
· очікуваний рівень нестабільності, при якому перспективи утрачають визначеність і можуть змінюватися;
· головні фактори успішної конкуренції в майбутньому, що визначають успіх у СЗГ.
Щоб прийняти досить раціональні рішення з приводу розподілу ресурсів фірми для забезпечення конкурентоздатності і підтримки стратегії розвитку, керуючі повинні перебрати в процесі сегментації ринку велике число комбінацій факторів (1-4), що істотно розрізняються між собою.
Порядок виділення СЗГ наступний:
· визначаються потреби, які потрібно задовольняти;
· визначається технологія, що буде використовуватися при виробництві товарів або послуг для задоволення виявленої потреби;
· визначаються можливі типи споживачів (клієнтів) і проводиться їхній аналіз (кінцеві споживачі, промислові підприємства, державні установи і т.д.);
· виявляються географічні райони (територія споживачів);
· для кожної території виявляються перспективи росту, рентабельності, нестабільності і фактори успіху.
На перспективи росту впливають фактори:
· фаза розвитку попиту;
· розміри ринку;
· купівельна спроможність споживачів;
· торговельні бар'єри.
Перспективи рентабельності визначають такі фактори:
· звички покупців;
· склад конкурентів;
· інтенсивність конкуренції;
· наявність каналів збуту продукції;
· заходу для державного регулювання (податки, ціни і т.п.).
Перспективи нестабільності визначають в областях:
· економічної;
· технологічної;
· соціально-політичної.
На виділення СЗГ для фірми в останні роки істотний вплив робить фактор наявності необхідних ресурсів (природних копалин, грошових, людських і т.п.). Ресурсні обмеження ставлять усе більш тверді межі тому, чого фірма може домогтися на товарних ринках. При обмежених ресурсах керуючим приходиться порівнювати те, що вони хотіли б зробити, з тим, що вони можуть.
Коли фірма зіштовхується з проблемами в забезпеченні стратегічними ресурсами або формулюванні стратегії їй потрібно виділяти в ресурсних потребах зони стратегічних ресурсів.
Окрім обмеженості ресурсного забезпечення будь-яка фірма усе більше випробує на собі вплив законодавчих рамок, тиск із боку суспільних груп, суспільства в цілому. Крім ринкових і ресурсних стратегій фірмам усі частіше приходиться займатися розробкою стратегій відносин із суспільством. Перший крок у формуванні таких стратегій полягає в тому, щоб розібратися в різнорідних соціально-політичних впливах і розсортувати них по окремих групах стратегічного впливу.
Таким чином, у найближчій перспективі життєздатність і успішна діяльність фірми буде визначатися тим, наскільки вона здатна відмовитися від звичного «погляду в усередину», зверненого на традиційні ринки і види продукції, на користь «погляду в зовнішній світ» майбутніх тенденцій, небезпек і нових можливостей.
Концепції СЗГ, стратегічних ресурсів і груп стратегічного впливу можуть бути корисними для такої переорієнтації, тому що допомагають зводити складні явища до простого.
Дата добавления: 2015-10-09; просмотров: 1858;