Впровадження інформаційних послуг з технологією штрихового кодування

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ

ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ШТРИХОВОГО КОДУВАННЯ

Впровадження інформаційних послуг з технологією штрихового кодування

Штриховий код – це послідовність чорних і білих смуг, що представляє деяку інформацію у виді, зручному для зчитування технічними засобами. Інформація, яка розміщується у коді, може бути надрукована у виді, що читається, під кодом (розшифровка). Штрихові коди використовуються в торгівлі, складському обліку, бібліотечній справі, охоронних системах, поштовій справі, складальному виробництві, обробці документів. У світовій практиці торгівлі для маркірування товарів прийнято використання штрихкодів символіки EAN. Відповідно до прийнятого порядку, виробник товару наносить на нього штриховий код, зформований з використанням даних про країну місцезнаходження виробника і коду виробника. Код виробника привласнюється регіональним відділенням міжнародної організації EAN International. Такий порядок реєстрації дозволяє виключити можливість появи двох різних товарів з однаковими кодами.

Існують різні способи кодування інформації, називані (штрихкодовими кодуваннями або символіками). Розрізняють лінійні і двовимірні символіки штрихкодів.

Лінійними (звичайними) на відміну від двовимірних називаються штрихкоди, що читаються в одному напрямку (по горизонталі). Найбільш розповсюджені лінійні символіки: EAN, UPC, Code39, Code128, Codabar, Interleaved 2 of 5. Лінійні символіки дозволяють кодувати невеликий обсяг інформації (до 20-30 символів – звичайно цифр) за допомогою нескладних штрихкодів, що читаються недорогими сканерами. Приклад коду символіки EAN-13 показано на рисунку 1.

Рисунок 1 – Приклад коду символіки EAN-13

Двовимірними називаються символіки, розроблені для кодування великого обсягу інформації (до декількох сторінок тексту). Двовимірний код (рисунку 2) зчитується за допомогою спеціального сканера двовимірних кодів і дозволяє швидко і безпомилково вводити великий обсяг інформації. Розшифровка такого коду проводиться в двох вимірах (по горизонталі і по вертикалі): Datamatrix, Data Glyph, Aztec.

а) б) в)

Рисунок 2 – Приклади двовимірногокоду

Штриховий код можна наносити при виробництві упакування (типографським способом) або використовувати етикетки, що самоклеються та друкуються з використанням спеціальних принтерів.

Для зчитування штрих-кодів використовуються спеціальні прилади, називані сканерами штрихових кодів. Сканер засвічує штрихкод своїм освітлювачем і зчитує отриману картинку. Після цього він визначає наявність на картинці чорних смуг штрихкода. Якщо в сканері немає убудованого декодера (блок розшифровки штрихкода), то сканер передає в прийомний пристрій серію сигналів, що відповідають ширині чорних і білих смуг. Розшифровка штрихкода повинна виконуватися прийомним пристроєм або зовнішнім декодером. Якщо сканер оснащений внутрішнім декодером, то цей декодер розшифровує штрихкод і передає інформацію в прийомний пристрій (комп'ютер, касовий апарат і т. ін.) відповідно до сигналів інтерфейсу, обумовленого моделлю сканера.