Організація договірного процесу
Основну частку поточних зобов'язань підприємства становлять розрахунки з постачальниками і підрядниками, які ми і розглянемо більш детально.
Порядок і форми розрахунків між постачальником і покупцем визначаються господарськими договорами, внаслідок виконання яких у підприємства виникають поточні зобов'язання — кредиторська заборгованість. У наказі про облікову політику щодо обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками слід відобразити:
—документообіг за розрахунками з постачальниками і підрядниками;
—структурні підрозділи (відділи), що відповідають за роботу з постачальниками і підрядниками;
— процедури поточного контролю за правильністю розрахунків зпостачальниками і підрядниками і станом кредиторської заборгованості.
На великих підприємствах організація обліку кредиторської заборгованості покладається на розрахункові відділи (групи) бухгалтерії.
Специфічною особливістю операцій із кредиторської заборгованістю є те, що більша частина кредиторської заборгованості виникає на підставі попередньо укладених господарських договорів. Господарський договір є найбільш розповсюдженою і важливою підставою виникнення зобов'язання, основною формою реалізації товарно-грошових відносин в ринковій економіці. Отже, обов'язковою умовою укладання договорів має бути максимально точне відображення зобов'язань обох сторін.
Слід зазначити, що договірний процес є досить складним і складається з ряду стадій:
—планування;
—укладання договору;
—виконання договору;
—контроль і аналіз виконання договору.
Дня кожної із стадій договірного процесу мають бути визначені конкретні виконавці та їх повноваження і процедури узгодження з іншими службами підприємства (юридичною, матеріально-технічного забезпечення, обліковою тощо). Порядок руху документації, пов'язаної з укладанням договорів доречно затвердити внутрішнім нормативним документом підприємства. Таким документом, наприклад, може бути додаток до наказу про організацію обліку на підприємстві.
Інформацію про стан виконання договору отримують із наступних первинних документів:
—накладні відправника на відпуск товарно-матеріальних цінностей (накладні, товарно-транспортні накладні, інвойси тощо);
—податкові накладні;
—журнал обліку вантажів, що надійшли (форма М-1);
—прибутковий ордер (М-4);
—акт про приймання матеріалів (М-7);
—акт про виявлені дефекти устаткування (М-17);
—платіжні та розрахункові документи;
— авансові звіти про використання виданої на господарські потреби готівки;
—інші документи, що підтверджують надходження матеріальних цінностей на підприємство та оплату за них.
У разі невиконання чи неякісного виконання договору поставки постачальнику виставляють претензію, а у разі її незадоволення — оформлюють позовну заяву у суд, якщо договір не завірений нотаріусом.
Претензія— це вимога щодо добровільного усунення порушень угоди. Порядок пред'явлення претензії визначено ст. 6 Господарського процесуального кодексу України. Так, у претензії зазначаються:
а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється; дата пред'явлення і номер претензії;
б) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;
в) вимоги заявника;
г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;
д) перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.
Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватись до претензії із зазначенням про це у претензії.
Претензія підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.
Відповідно до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії.
В тих випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право переперевірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються протягом двох місяців.
Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для її розгляду, вони витребуються у заявника із зазначенням строку їх подання, який не може бути менше п'яти днів, не враховуючи часу поштового обігу. При цьому перебіг строку розгляду претензії зупиняється до одержання витребуваних документів чи закінчення строку їх подання. Якщо витребувані документи у встановлений строк не надійшли, претензія розглядається за наявними документами.
При розгляді претензії підприємства та організації в разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести судову експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.
Підприємства та організації, що одержали претензію, зобов'язані задовольнити обґрунтовані вимоги заявника.
Про результати розгляду претензії заявник повідомляється у письмовій формі (ст. 8 ГПК). У відповіді на претензію зазначаються:
а) повне найменування і поштові реквізити підприємства, організації, що дають відповідь, та підприємства чи організації, яким надсилається відповідь; дата і номер відповіді; дата і номер претензії, на яку дається відповідь;
б) коли претензію визнано повністю або частково, — визнана сума, номер і дата платіжного доручення на перерахування цієї суми чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці;
в) коли претензію відхилено повністю або частково, — мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи, що обґрунтовують відхилення претензії;
г) перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.
Коли претензію відхилено повністю або частково, заявникові повинно бути повернуто оригінали документів, одержаних з претензією, а також надіслано документи, що обґрунтовують відхилення претензії, якщо їх немає у заявника претензії.
Відповідь на претензію підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.
Якщо у відповіді про визнання претензії не повідомляється про перерахування визнаної суми, то через 20 днів після її отримання така відповідь є підставою для примусового стягнення заборгованості державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". До заяви про порушення виконавчого провадження додається відповідь боржника, а якщо в ній не зазначено розмір визнаної суми, то додається також копія претензії.
Установи банку зобов'язані приймати розпорядження про безспірне списання коштів і в тих випадках, коли боржник, визнавши претензію, просить з різних причин не стягувати з нього визнану суму.
За необґрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми винна сторона сплачує другій стороні штраф у розмірі 10 % від списаної суми.
У випадку незадоволення претензії підприємство може подати позовну заяву до господарського суду. Позовна заява подається в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Позовна заява повинна містити (ст. 54 ГПК):
1) найменування господарського суду, до якого подається заява;
2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків);
2 ) документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);
4) зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору якщо такі проводилися;
6 ) відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до розділу VI цього Кодексу;
7) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.
Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин по товарних операціях служать первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками.
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 1089;