Основні принципи організації облікової політики
Формування статей фінансової звітності повинно здійснюватись у відповідності до вимог Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(с)БО).
Як відомо, П(с)БО передбачають можливість застосування різних методів щодо оцінки активів, зобов'язань, доходів та витрат у фінансовій звітності. Залежно від обраних методів показники фінансової звітності можуть мати різні значення.
З іншого боку користувачі фінансової звітності повинні мати об'єктивну, неупереджену інформацію про наслідки діяльності підприємства. Тому, одним з головних факторів, які впливають на достовірність показників звітності є те, які методи оцінки активів, зобов'язань, доходів та витрат використовує підприємство при формуванні показників фінансової звітності.
Облікова політика— це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
Конкретні принципи, методи і процедури, які використовуються для складання відповідної статті фінансової звітності утворюють елемент облікової політики.
В основу формування елементів облікової політики підприємства покладені наступні принципи підготовки фінансової звітності:
—обачності;
—повного висвітлення;
—автономності;
—послідовності;
—безперервності;
— нарахування та відповідності доходів і витрат; —превалювання змісту над формою;
-- історичної (фактичної) собівартості; —єдиного грошового вимірника;
—періодичності.
Із загальної сукупності принципів підготовки фінансової звітності необхідно виділити принцип послідовності,як такий, що обов'язково повинен дотримуватись щодо застосування облікової політики.
Згідно з принципом послідовностіпідприємству слід постійно (з року в рік) застосовувати обрану облікову політику. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених П(с)БО і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.
Облікова політика може змінюватись у наступних випадках:
1) якщо змінюються статутні вимоги.Наприклад, більше половини акцій підприємства було придбано іншим підприємством-інвестором. Внаслідок такого придбання підприємство отримало статус дочірнього. З метою складання консолідованих звітів підприємство-інвестор визначає єдині методи нарахування амортизації та резерву сумнівних боргів. Таким чином, зміни облікової політики пов'язані зі змінами статутних вимог.
2) якщо змінюються вимоги органу,який затверджує П(с)БО. Наприклад, наказом Міністерства фінансів України було виключено метод ЛІФО із загальної сукупності методів, які можуть використовуватись для оцінки операцій вибуття запасів. Отже підприємства, які раніше використовували метод ЛІФО, змушені провести зміни в обліковій політиці.
3) якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.Наприклад, підприємство застосовувало податковий метод нарахування амортизації щодо виробничих основних засобів. Протягом останніх трьох років було введено в експлуатацію нове високоефективне обладнання, яке характеризується високою інтенсивністю використання. Для того щоб мати більш реальні результати у фінансовій звітності щодо наслідків фактичного використання нового обладнання підприємство приймає рішення про застосування прискорених методів нарахування амортизації. Тобто, метою зміни облікової політики було забезпечення більш достовірного відображення подій або операцій у фінансовій звітності.
Не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для:
1. подій або операцій, які відрізняються за своїм змістом від попередніх подій або операцій.Наприклад, підприємство мало акції іншого підприємства, які відображались у балансі за історичною (фактичною) собівартістю. Протягом звітного року було придбано додатково акції цього ж підприємства після чого, інвестиції отримали статус інвестицій в асоційоване підприємство. Оцінка інвестицій в асоційоване підприємство повинна здійснюватись за методом участі у капіталі.
2. подій або операцій, які не відбувались раніше.Наприклад, підприємство протягом звітного року впровадило гарантійне обслуговування нових видів продукції. Отже у фінансовій звітності було вперше сформовано резерв для забезпечення гарантійних зобов'язань.
Зміни облікової політики можуть відбуватись у той момент, коли виникають відповідні обставини. Тобто, як на початок звітного року так й в його середині. Разом з тим, коли відбуваються зміни у обліковій політиці необхідно забезпечити зіставність показників фінансової звітності.
Вплив зміни облікової політики на події та операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:
—коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року,
—повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.
Якщо зміна облікової політики відбулась в середині звітного року, то операції відносно яких була зміна, необхідно перерахувати з початку року.
Таким чином, зміна облікової політики повинна бути відображена у фінансовій звітності ретроспективно.
Якщо суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно, то облікова політика поширюється лише на події та операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики. За таких обставин зміна облікової політики буде врахована у фінансових звітах перспективно.
Формування облікової політики підприємства тісно пов'язане з визначенням облікових оцінок.З метою організації бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності підприємства використовують методи обліку, які базуються на відповідних оцінках. Внаслідок невизначеності підприємницької діяльності не всі статті фінансової звітності можуть мати точний вимір, а тільки попередньо оцінений.
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 840;