Організація технології облікового процесу.
Створення форм документів, формування різних первинних, проміжних і підсумкових (узагальнюючих) даних і показників, складання звітності пов'язані з великою кількістю операцій, у здійсненні яких беруть участь багато виконавців. Це потребує заздалегідь продуманої системи їхніх дій і процедур руху облікової інформації (документів) як у просторі, так і в часі. Упорядкування цього процесу, тобто руху документів та виконання різних робіт, у практиці називають документообігом (в умовах комп'ютеризації — рухом первинних даних).
Слід зазначити, що в обліковому процесі переміщуються не тільки первинні документи, а іноді й облікові реєстри та окремі форми звітності. Наприклад, журнал-ордер № 6 можуть заповнювати два облікових працівники, що ведуть: один — облік матеріалів, а другий — облік розрахунків. Зведення даних з різних журналів здійснює третя особа. Таке переміщення також має бути погоджене як у часі, так і в просторі.
Основне завдання організації руху документів (даних) в обліковому процесі — це оптимізація каналів передавання та зв'язку облікових осередків—виконавців. Ці канали зв'язку можуть бути представлені з різним ступенем агрегування — від фіксації кожного окремого носія облікової інформації (тобто документа) до узагальненої характеристики потоків інформації. Річ у тім, що в обліковому процесі бухгалтерські документи нерідко передаються з однієї операції на іншу не окремо, а цілими пакунками. Особливо це стосується роботи в умовах застосування ЕОМ.
Документопотік (або потік первинних даних) — це сукупність операцій передавання з одного робочого місця на інше даних, зафіксованих на кількох носіях облікової інформації.
Формування документопотоків залежить від організаційної побудови і структури господарства, форми організації обліку, типів, виду та характеру технічних та організаційних засобів, обчислювальних машин, які використовуються в обліковому процесі. Вони бувають різної інтенсивності, що потребує особливої уваги в процесі організації облікового процесу.
Об'єктом організації є рух не тільки документів, а й цілих масивів. Крім того, слід мати на увазі, що в окремих випадках переміщуються і власне облікові реєстри та форми звітності (масиви облікової інформації) у процесі їх складання. Таким чином, організації підлягає рух усіх видів облікової інформації.
Організацією мають бути охоплені всі операції — від першого запису до здачі документа в архів.
Обробка документів і даних, які вони містять в обліковому процесі, полягає в перетворенні вхідної інформації у вихідну різними механічними і логічними операціями, які можуть бути здійснені вручну або з застосування'м обчислювальних машин. У будь-якому разі поділ облікового процесу на частини залежить від масштабів робіт і наявності технічних засобів.
Найбільш суттєвими в технології облікового процесу є операції передавання (від одного виконавця іншому) й обробки (виконання різних технічних, логічних та інших процедур).
Операції передавання умовно можна поділити на чотири види: складання (або одержання) документа (даних) іззовні: просування від місця складання (або одержання) до місця обробки; рух у процесі обробки; рух після обробки до місця зберігання — архіву.
В умовах використання комп'ютерів — це стадії складання машиночитаного документа або одержання документа ззовні; формування груп (порцій) машиночитаних документів і складання на машиночитальному носії супровідного ярлика; передавання даних з машиночитаних документів на ПК першого рівня по каналах зв'язку або разом із супровідним ярликом (у спеціальній упаковці); обробка первинних даних на ПК; передавання машиночитаних документів до архіву.
Кожний вид операції складається з кількох елементарних видів робіт, які провадяться окремим виконавцем за визначений заздалегідь час. Кількість таких елементарних робіт може бути різною залежно від складності тієї чи іншої операції, документа, тривалості його руху.
Раціональна організація руху носіїв облікової інформації потребує мінімального розриву в часі між здійсненням господарського факту (операції) та одержанням необхідних відомостей (даних) про нього органами управління; застосування найбільш сучасних способів і засобів збирання, просування та обробки первинної облікової інформації; попереднього планування й подальшого регулювання; контролю за додержанням строків виконання.
Для поліпшення організації руху носіїв облікової інформації його (рух) розподіляють на окремі стадії.
Найбільш поширеним є графічний метод організації руху носіїв інформації. Проте в окремих випадках застосовується також і описувальний (текстуальний) метод.
Форма графіка не регламентована; порядок його складання та обсяг характеристик у кожному конкретному випадку визначають організатори, проектувальники. Найчастіше в графіках фіксують тільки основні характеристики руху, які забезпечують виконання облікового процесу та плановість у роботі виконавців, строки передавання (здавання) документів; відомості про осіб або структурні підрозділи, які відповідають за передавання (здавання) документа та додержання строків. В окремих нападках характеристики руху конкретизуються. Наприклад, вказують не тільки посади виконавців, а й їхні прізвища; строки можуть бути конкретизовані не тільки в днях, а й годинах, а іноді у хвилинах. У всіх випадках встановлюють точні строки виконання робіт.
Раціональна організація руху носіїв облікової інформації передбачає мінімізацію часу на обробку на кожній операції, на кожному робочому місці та в цілому з обробки документа.
Час на обробку визначають за типовими нормами часу, хронометражем, на підставі досвіду та іншими методами.
Строки, послідовність руху та обробку документів доцільно планувати в структурних та індивідуальних графіках роботи виконавців.
Під час планування руху носіїв облікової інформації особливу увагу приділяють питанню передавання документа від одного виконавця іншому. Це один з важливих моментів не тільки самого графіка, а й процедури встановлення нормальних психологічних відносин у колективі, оскільки визначаються виконавці передавання. Конкретизують при цьому і спосіб передавання. Він залежить від видів зв'язку (пошта, телефон, телеграф, телетайп тощо).
Важливими в процесі руху носіїв облікової інформації є вибір виду графіків. Носії облікової інформації можуть бути індивідуальними (на кожний носій) та зведеними (на групу носіїв).
У всіх випадках для організації руху носіїв облікової інформації доцільно застосовувати графіки табличної форми. Побудова і структура графіків залежать від їхнього виду. В індивідуальних (подокументних) графіках фіксують: за підметом — види робіт, за присудком — служби, структурні підрозділи (посади осіб, що повинні виконувати ту чи іншу роботу), строки виконання та деякі інші характеристики. Такі графіки називають оперо-грамами, або документограмами.
У табл. 3.8 у технологічній послідовності створення і використання первинного документа показано всі роботи, які виконують з початку складання документа до передавання його в архів. Така форма графіка дає змогу визначити відповідальних осіб, характер роботи, а також тривалість складання документа в годинах, днях.
Коли документи складають у кількох примірниках, у графіку вказують, який примірник документа слід передати до бухгалтерії та який порядок його обробки.
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 927;