Енерго та ресурноощадні технології.

До ресурсоощадних технологій відносяться технології, що “заміщують” вит­рату енергетичного органічного палива для потреб промислових підпри­ємств та житлово-комунального сектору відновлюваною теплотою нетради­ційних палив. Для опанування означеними технологіями в навчальному плані НУХТ для спе­ці­алістів зі спеціальності “Теплоенергетика” сформована спеці­альна дисципліна “Ресурсо та енергоощадні технології”.

До енергоощадних технологій відносяться:

· технологія трансформації теплоти з використання теплових насосів;

· технологія одержання і спалювання біомаси;

· технологія одержання і спалювання горючих відходів виробництв;

· технології використання геотермальних вод;

· технології використання сонячної енергії;

· технології використання енергії вітру;

· технологія вирощування та спалювання швидко зростаючої деревини;

Енергоефективні системи автоматичного управління (АСУ).

Впровадження енергоефективних систем автоматизованого управління про­цесами та установками (АСУ) належить до засобів організаційного одержання ефекту енер­го­збереження, тобто зменшення витрат ПЕР .

Енергоощадна сутність АСУ полягає:

· у зменшенні перевитрат ПЕР у перехідних процесах, від однієї до іншої по­тужності або продуктивності технологічних та енергетичних агрегатів – ди­фузійних установок, вакуум-апаратів, випарних установок, холодильних ус­та­новок, насосних установок, парових котлів, парових турбін, тепло об­мін­них апа­ра­тів, тощо);

· у оперативному визначенні поточних параметрів теплоенергетичних про­це­сів, що надають можливість оперативно реагувати на зміну виробничої ситуації;

· у підтриманні регламентного рівня технологічних, теплотехнічних та енер­ге­тичних параметрів в процесах, агрегатах, установках та виробництвах, що дозволяє стабілізувати виробничий процес.

14.12. Нормування енергоресурсів.

Нормування є визначенням і доведенням до виробників продукції в т.ч. до ви­робників теплової, електричної енергій та штучного холоду планових пито­мих витрат ресурсів на одиницю продукції.

Справа у тому, що питомі витрати ресурсів визначають собівартість одиниці продукції, а собівартість – ціну продукції і прибуток власника підприємства.

Таким чином, нормування є вагомим важелем економічного розвитку підприємства.

Нормування набуло розвитку у двох аспектах застосування.

1-й аспект – як інструмент планового керівництва економікою держави, який став (за відміни репресивних методів) ефективним засобом інтенсифікації ви­роб­­ни­цтва в умовах соціалістичної економіки.

2-й аспект – як інструмент внутрішньозаводського менеджменту, тобто управ­ління випуском продукції і досягнення економічної ефективності в умовах капі­талістичної економіки. Ознакою економічної ефективності підприємства є наяв­ність фінансового прибутку.

Співставлення фактичної витрати з нормою дозволяє визначити, чи є пере­ви­трата, чи економія ПЕР у вироблення продукції.

Таким чином, норма є свого роду “рентгеном” стану споживання ПЕР і організаційним “стартером” робіт з енергозбереження.

Існує думка, створена недостатньою інформацією, щодо цього питання, що в розвинутих державах світу нормування не практикується. Це і так, і не так, див­лячись під яким кутом розглядати це питання. Дійсно, в країнах з капіта­ліс­тич­ною системою господарювання норма не виступає в якості інструменту цент­ралі­зованого планування (за відсутності такого). Підприємство за умов капіталіс­тич­ного господарювання самостійно регулює обсяги споживання ПЕР, виходячи із собівартості, прибутку свого виробництва.

Але, вираховуючи собівартість свого продукту, підприємство вираховує (для себе) мінімізовану планову енергетичну складову собівартості, А це і є норму­ва­н­ням витрат ПЕР.

Питомі витрати (норми витрати) різних енергоносіїв на вироблення одиниці продукції, що використовуються, як вихідні дані для розрахунку енергоємності, можуть визначатися за існуючими галузевими інструкціями різними методами, а саме:

o метод розрахунковий – найбільш точне визначення на підставі аналізу теп­ло­­вих балансів технологічного ланцюга в цілому та окремих його ланок;

o метод статистичний – це орієнтовний спосіб, що застосовується за наявності потужної бази даних зі звітними матеріалами підприємств;

o дослідний або експериментальний;

o комбінований (комбінація з трьох вищезазначених методів).