Когенерація. Загальні положення.
Загально прийнятим не когенераційним рішенням забезпечення промислового підприємства (ПП) тепловою та електричною енергією є т.зв. “роздільна” система енергозабезпечення у відповідності до якої:
- електроенергію,в кількості– WПП,ПП одержує від власного або стороннього джерела електричної енергії. Наприклад, від власного дизель-генератора або РЕС;
- теплову енергію,кількості– QПП,ПП одержує від власного або стороннього джерела теплової енергії, наприклад, від власної або районної парової котельні.
Сумарна добова витрата палива на енергопостачання ПП за “роздільною” системою енергопостачання – BППΣ , т/добу або тис. м3/добу, може бути визначена за наступними формулами:
BППΣ = BПК + BРЕС (15.1)
або
BППΣ = QПП / (Qн р · ηтЕУ) +WПП / (Qн р · ηеЕУ ) (15.2)
де:
BПК – добова витрата палива на виробництво теплової енергії в паровій котельні, т/добу;
BРЕС – добова витрата палива на виробництво електричної енергії в КЕС, т/добу;
QПП – теплове навантаження ПП, Гкал/год;
WПП – електричне навантаження ПП, кВт.год/добу;
Qн р – нижча теплота згорання палива, кДж/кг;
ηтЕУ – ККД з відпуску теплової енергії від джерела теплопостачання, кг у.п/Гкал;
ηеЕУ – ККД з відпуску електричної енергії від джерела електропостачання, г у.п/кВт.год;
Експлуатаційною перевагою “роздільної” системи енергопостачання – є експлуатаційна зручність. П\П і Ж/М мають достатньо просту систему електропостачання та теплопостачання.
Фінансовим недоліком “роздільної” системи енергопостачання є висока (до 100 % вище за собівартість) вартість закупівлі теплової і електричної енергії від стороннього виробника.
Сумарну витрату коштів (наприклад, за місяць) на енергопостачання П/П за “роздільною” схемою визначають за формулою:
КППΣ = Кт/еПП + СКе/еПП (15.3)
або
КППΣ = QПП·Ст/е + WПП·Се/е (15.4)
де:
Ст/е – закупівельна вартість (або собівартість) теплової енергії, грн/Гкал;
Се/е – закупівельна вартість (або собівартість) електричної енергії, грн/кВт.год.
Добова витрата коштів на енергопостачання промислового підприємства може бути значною. Наприклад, для цукрового заводу, потужністю 6000 т буряку/ добу, що споживає теплоти – 67,5 Гкал (т)/год і електроенергії – 8750 кВт (е/е) добова вартість енергозабезпечення від сторонніх джерел енергопостачання за роздільною схемою за умови вартості теплової енергії від міської котельні 300грн/Гкал, електричної енергії від РЕС – 0,78 грн/кВт/год становитиме:
КППΣ = (67,5·300 + 8750·0,78)·24·10– 3 = 486,0+ 163,8 = 650,0 тис. грн/добу
(0,65 млн. грн./добу)
Зрозуміло, що висока “роздільного” вартість енергозабезпечення заводу спонукає власника підприємства шукати дешевші системи енергозабезпечення.
Таким чином, рушійною силою створення розвитку когенераційних систем енергопостачання є економіка виробництва
Когенерація – це комбіноване вироблення електричної та теплової енергії в енергетичній установці, в якій поєднано дві системи – система вироблення теплоти з системою вироблення електричної енергії.
Когенераційна установка – це енергетична установка в якій реалізовано комбіноване (когенераційне) вироблення електричної та теплової енергії.
Принципова схема когенераційної установки наведена нижче, на рис.15.1.
Рис. 15.1. Структура енергетичної когенераційної установки.
Прикладами когенераційних установок є:
– відомі вам системи ТЕЦ на базі парових турбін “Р”, “П” та “Т”;
– відомі вам газотурбінні ТЕЦ (ГТЕЦ);
– відомі вам дизель-електрогенератори, оснащені система утилізації та відпускання теплоти від гарячих продуктів згорання, від радіаторів системи охолодження та змащення ДВЗ.
В когенераційних установках вироблення електричної енергії здійснюється з суттєво більшим ККД у порівнянні з енергетичними установками, що виробляють електричну енергію не комбінованим способом.
Таким чином, когенераційні установки гарантують економію палива в державному масштабі на вироблення електричної енергії.
Когенераційні установки в теплоенергетиці створюються створити на базі двох типів енергетичних установок- т.зв. первинних джерелах енергії,а саме:
- на джерелах, що виробляють теплову енергію (Наприклад, на базі парової котельні, що має середні або високі параметри пари з котлів);
- на джерелах, що виробляють електричну енергію (Наприклад, на базі газотурбінної установки, що має значні обсяги втрат теплоти у вигляді високотемпературних продуктів згорання на виході з газової турбіни).
У разі технологічної “прив’язки” до первинного джерела енергії - додаткової енергоустановки, що буде виробляти інший вид енергії у комбінований спосіб – одержують когенераційну установку.
Нижче, на рис. 15.2, наведена принципова блок-схема когенераційних установок – первинних джерел енергії та “когенераційних прибудов” до них.
Рис.15.2. Принципова блок-схема структури когенераційних установок
– Котел- утилізатор
– Паровий котел
– Теплообмінник- утилізатор теплоти
– Система відпуску теплоти
– Парова турбіна та електричний турбогенератор
Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 641;