Когенераційний потенціал енергетичної установки.
Когенераційний потенціал енергетичної установки –(qЕУ), МВт(т) / МВт(е), є відношенням обсягу теплової енергії, що може відпустити енергетична установка – QЕУ, МВт(т), до обсягу електричної енергії, що вона може відпустити –WЕУ, МВт(е) і визначається за формулою:
qЕУ = QЕУ / WЕУ (15.15)
де:
QЕУ – середньодобова кількість теплової енергії, що відпускається від енергоустановки для зовнішнього споживання, МВт.год(т);/добу;
WЕУ – середньодобова кількість електричної енергії, що відпускається від енергоустановки для зовнішнього споживання, МВт.год(е);/добу;
Реальними енергетичними установками, які можуть увійти до складу когенераційних установок є: турбоагрегати на базі парових турбін, турбоагрегати на базі газових турбін, газомоторні та дизельні електрогенератори.
Когенераційні можливості енергетичних установок промислової теплоенергетики наведені на рис. 15.4.
|
Рис. 15.4. Когенераційні потенціали енергетичних установко промислової теплоенергетики.
Номінальні числові значення когенераційних потенціалів енергетичних установок з функціональною втратою теплоти в навколишнє середовище, наступні:
- газомоторних та дизельних генераторів,
- турбогенераторів типу «П» на високі та низькі параметри пари,
Номінальні числові значення когенераційних потенціалів турбоустановок з протитиском:
- турбогенераторів типу «Р» на високі (35 ата) параметри пари,
- турбогенераторів типу «Р» на низькі (17-24 ата) параметри пари,
- турбогенераторів «ПР» на високі та низькі параметри пари.
15.4.3. Взаємовідповідність когенераційних потенціалів приємства та енергоустановки.
Для одержання максимального економічного ефекту від впровадження когенераційних установок потрібно, щоб когенераційний потенціал енергетичної установки був меншим за когенераційний потенціал підприємства, що ілюструє наступне співвідношення:
qЕУ < qПП (15.16)
Тільки за такого співвідношення когенераційні можливості енергетичної установки будуть на 100 % використані підприємством, а когенераційна установка гарантує найвищий для неї ККД вироблення електроенергії.
В протилежному випадку – когенераційні можливості енергетичної установки будуть використані частково. Це призведе до зменшення ККД вироблення електроенергії, до збільшення питомої витрати палива на 1 кВт.год та збільшення собівартості одержаної електроенергії.
У технічному плані це відобразиться:
- у існуванні вихлопу в атмосферу певної частини відпрацьованої пари від турбіни за умови використання турбін з протиском (типу "Р", та "ПР");
- у збільшенні конденсаційного потоку пари в конденсатор, за умови використання кондесаційних турбін з відбором пари на підприємство (типу "П-" та “Т-”);
- у недоохолодженні (недовикористанні) теплоти відхідних газів та охолодження корпуса двигуна дизельгенератора.
Сучасні типові енергоустановки Україні мають наступні показники по відпущеній тепловій та електричній енергії:
“Первинні” енергоустановки:
· Конденсаційні електричні станції (КЕС) be = 380...410 г у.п/кВт.год (з високими параметрами гострої пари) bт = 0
· Конденсаційні електричні станції (КЕС) be = 380...410 г у.п/кВт.год (з низькими параметрами гострої пари) bт = 0
· Дизельгенератори та газомотори be = 290...340 г у.п/кВт.год
bт = 166...180 кг у.п/ Гкал
· Газотурбінні електричні установки (ГТУ) be = 290...440 г у.п/кВт.год
bт = 166...180 кг у.п/ Гал
· Парогазові електричні установки (ПГУ) be = 240...390 г у.п/кВт.год
bт = 166...180 кг у.п/ Гкал
Когенераційні установки:
- Промислові ТЕЦ на базі турбін “Р” be = 178...188 г у.п/кВт.год та "ПР" bт = 166...180 кг у.п/ Гкал
· Промислові ТЕЦ на базі турбін “П” be = 380-500 г у.п/кВт.год (з низькими параметрами гострої пари) bт = 166-180 кг у.п/ Гкал
15.5. Фактори, що стримують реалізацію когенераційних проектів.
Як і у випадку робіт з енергозбереження у промисловості в цілому, аналогічна кортина і із реалізацією когенераційних проектів. До факторів, які стримують розробку і впровадження когенераційних проектів відняться:
· Дороговизна когенераційного обладнання (350...700 $/кВт.год).
· Відсутність ефективного когенераційного обладнання.
· Дороговизна експлуатації когенераційних установок.
· Відсутність прийнятного для власників енергетичних установок та промислових підприємств законодавства та підзаконних положень про когенераційне вироблення енергії.
· Відсутність у підприємства значного осягу теплового навантаження технологічного призначення.
· Періодичність (сезонність) теплового навантаження у об’єкту енергоспоживання.
· Невисокий (недостатній) температурний потенціал “скидної” теплової енергії первинної енергоустановки.
Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 710;