Роль законодавства в енергозбереженні.
На сьогодні, у сфері енергозбереження діють близько 100 нормативно правових актів, система стандартів та значна кількість нормативно-методичних документів. Ці акти та документи шляхом прямого або опосередкованого правового регулювання відносин у сфері енергозбереження дали змогу створити структуру державного управління та контролю у сфері енергозбереження, запровадити систему нормування паливно-енергетичних ресурсів, енергетичного аудиту, державної експертизи з енергозбереження та стандартів з енергозбереження, встановити санкції за порушення законодавства у сфері енергозбереження.
Нижче, наведено перелік державних стандартів у сфері енергозбереження.
Загальні:
| ДСТУ 2339-94 | Енергозбереження. Основні положення. | |
| ДСТУ 2420-94 | Енергозбереження. Терміни та визначення. | |
| ДСТУ 2155-93 | Енергозбереження. Методи визначення економічної ефективності заходів по енергозбереженню. | |
| ДСТУ 3682-98 (ГОСТ 30583-98) | Енергозбереження. Методика визначення повної енергоємності продукції, робіт та послуг. | |
| ДСТУ 3755-98 | Енергозбереження. Номенклатура показників енергоефективності та порядок їхнього внесення у нормативну документацію. | |
| ДСТУ Р 50-081-2000 | Енергозбереження. Методика оцінювання енергетичного стану систем енергопостачання промислових підприємств для їх паспортизації. |
Паливно-енергетичні баланси:
| ДСТУ 2804-94 | Енергобаланс промислового підприємства. Загальні положення. Терміни та визначення. | |
| ДСТУ 3176-96 (ГОСТ 30341-96) | Енергозбереження. Методи визначення балансів енергоспоживання гірничих підприємств. | |
| ДСТУ 4714:2007 | Енергозбереження. Паливно-енергетичні баланси промислових підприємств. Методика побудови та аналізу. |
Нормування питомих витрат та втрат:
| ДСТУ 3224-95 (ГОСТ 30356-96) | Енергозбереження. Методи визначення норм витрачання електроенергії гірничими підприємствами. | |
| ДСТУ 3159-95 | Ресурсозбереження. Нормування витрат зварювальних матеріалів. Загальні вимоги, методи визначення нормативів ручного і механізованого електрозварювання. | |
| ДСТУ 3740-98 | Енергозбереження. Методи аналізу та розрахунку зниження витрат палива та енергії на металургійних підприємствах. | |
| ДСТУ Р 50-072-98 | Енергозбереження. Методика розрахунку технологічних втрат електроенергії в мережах постачання напругою від 0,38 до 110 кВ включно. | |
| ДСТУ 3860-99 | Енергозбереження. Методика розрахунку технологічних втрат електроенергії в діючих мережах електропостачання 220 кВ і вище. | |
| ДСТУ 4110-2002 | Енергоощадність. Методика аналізу та розраховування питомих витрат енергоресурсів |
Енергетичний аудит:
| ДСТУ 4065-2001 | Енергозбереження. Енергетичний аудит. Загальні технічні вимоги (ANSI/IEEE 739-1995,NEQ) | |
| ДСТУ 4713:2007 | Енергозбереження. Енергетичний аудит промислових підприємств. Порядок проведення та вимоги до організації роботи. |
Енергетичний менеджмент:
| ДСТУ 4472׃2005 | Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Загальні вимоги. | |
| ДСТУ 4715:2007 | Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту промислових підприємств. Склад та зміст робіт на стадіях розроблення та впровадження. |
Ресурсозбереження:
| ДСТУ 3051-95 (ГОСТ 30166-95) | Ресурсозбереження. Основні положення. | |
| ДСТУ 2102-92 | Ресурси матеріальні вторинні. Терміни та визначення. | |
| ДСТУ 3052-95 (ГОСТ 30167-95) | Ресурсозбереження. Порядок встановлення показників ресурсозбереження у документацію на продукцію. |
Вторинні енергетичні ресурси:
| ДСТУ 3818-98 | Енергозбереження. Вторинні енергетичні ресурси. Терміни та визначення. | |
| ДСТУ 4090-2001 (ГОСТ 31188-2003) | Енергозбереження. Ресурси енергетичні вторинні. Методика визначення показників виходу та використання (Гост 31188-2003,ІДТ) | |
| ДСТУ 4369׃2004 | Енергозбереження. Чорна металургія. Ресурси енергетичні вторинні. Методика визначення показників виходу та використання. | |
| ДСТУ 4370׃2004 | Енергозбереження. Коксохімічне виробництво. Ресурси енергетичні вторинні. Методика визначення показників виходу та використання. |
Нетрадиційні та поновлювальні джерела енергії:
| ДСТУ 3569-97 /ГОСТ 30514-97/ | Енергозбереження. Нетрадиційні та поновлювальні джерела енергії. Основні положення. | |
| ДСТУ 2275-93 | Енергозбереження. Нетрадиційні та поновлювальні джерела енергії. Терміни та визначення. | |
| ДСТУ 3859-99 | Енергоощадність. Нетрадиційні та поновлювальні джерела енергії теплові насоси. ”Повітря-вода” для комунально-побутового теплопостачання. Загальні технічні вимоги і методи випробувань. | |
| ДСТУ 4034-2001 /ГОСТ 30757-2001/ | Енергозбереження. Нетрадиційні та поновлювальні джерела енергії. Колектори сонячні плоскі. Методи випробування. |
Проте, слід зауважити, що не зважаючи на проведену протягом останнього десятиріччя роботу із створення правової бази енергозбереження, на сьогодні основним законом, що регулює відносини у сфері енергозбереження в Україні залишається є Закон України „Про енергозбереження”. Визначальним недоліком чинного Закону України „Про енергозбереження” є відсутність визначених методів правового регулювання у сфері енергоефективності та засобів його впровадження.
Недосконалість правових норм вищої юридичної сили призводить до неефективність підзаконних актів з питань енергозбереження та породжує функціонально не структуровану, аморфну систему державного управління в цій сфері.
В умовах чинного правового регулювання питання підвищення енергоефективності економіки фактично залежить від добросовісності власників, а фактичний стан енергоефективності на енергоємних підприємствах доводить, що власники таких підприємств різними способами, подекуди шляхом політичного тиску, домоглися перекладення тягаря забезпечення прибутковості своїх підприємств на плечі держави, через списання боргів за енергоресурси, пільгові тарифи (ціни) на енергоресурси, податкові та митні пільги, зловживання монопольним становищем тощо. Таким чином, економічна ефективність роботи цих підприємств на сьогодні досягається не за допомогою запровадження енергоефективного обладнання та технологій, а шляхом компенсації невиправдано великих енерговитрат за рахунок пільгових режимів господарювання.
Досягнення інтенсивного зниження енергоємності ВВП можливо за умови створення правових підстав, які б зобов'язували суб'єктів господарювання забезпечити відповідний рівень енергоефективності в усіх галузях суспільного виробництва, уникаючи безпосереднього втручання в господарську діяльність.
Найбільш ефективним шляхом досягнення цієї мети було би прийняття нової редакції Закону України „Про енергозбереження” та проекту Закону України „Про енергоефективність”, в якому зокрема необхідно передбачити:
Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 937;