V. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРИ ВИРІШЕННІ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРІВ

Правила застосування законодавства господарськими судами передбачені ст. 4 ГПК України. Згідно із цією статтею Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

Господарський суд вирішує господарські спори у сфері державних закупівель з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про здійснення державних закупівель".

У разі відсутності законодавства, що регулює спірні відносини за участю іноземного суб'єкта підприємницької діяльності, господарський суд може застосовувати міжнародні торгові звичаї.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” встановлено, щодо прийняття відповідних актів законодавства України на території нашої держави застосовується акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

У разі відсутності законодавства, що регулює спірні відносини за участю іноземного суб’єкта підприємницької діяльності, господарський суд може застосовувати аналогію закону, аналогію права, та міжнародні торгові звичаї. Під аналогією закону розуміють застосування до відносин, які не врегульовані нормами права, закону, що регулює подібні відносини. При відсутності такого закону господарський суд вирішує справу, застосовуючи міжнародні торгові звичаї або аналогією права, тобто виходить із загальних начал і змісту законодавства. Права і обов’язки юридичних осіб можуть виникати внаслідок дій і подій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту законодавства породжують зазначені права і обов’язки. Звідси і випливає потреба в аналогії закону і аналогії права, оскільки неможливо передбачити абсолютно повне правове регламентування усіх аспектів господарської діяльності юридичних осіб.

ВИСНОВКИ З П’ЯТОГО ПИТАННЯ:

Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України “Про господарський суд”, ГПК України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають чинному законодавству України. Господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.