ІІ. ПРАВОВИЙ СТАТУС ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ ТА ЇХ МІСЦЕ В СИСТЕМІ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДОЧИНСТВА

Порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб цими судами встановлює Закон України „Про третейські суди” від 11 травня 2004 року N 1701-IV

До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з господарських правовідносин.

Третейський суд — недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Третейський суддя — фізична особа, призначена чи обрана сторонами у погодженому сторонами порядку для вирішення спорів у третейському суді.

Завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів сторін третейського розгляду шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.

Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, тобто угоди сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

В Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору.

Порядок утворення третейських судів визначається ст. 8 ЗУ „Про третейські суди”. Так, постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих згідно з чинним законодавством України:

- всеукраїнських громадських організаціях;

- всеукраїнських організаціях роботодавців;

- фондових і товарних біржах, саморегулівних організаціях професійних учасників ринку цінних паперів;

- торгово-промислових палатах;

- всеукраїнських асоціаціях кредитних спілок, Центральній спілці споживчих товариств України;