А) правовий статус унітарних підприємств

Унітарне підприємство створюється одним засновни­ком, який виділяє необхідне для того майно, формує відпо­відно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосеред­ньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на заса­дах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства дер­жавні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на при­ватній власності засновника (ч. 4 ст. 63 ГК України).

Одним із видів унітарних підприємств є державне унітарне підприємство.

Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства (ч.8 ст.73 ГК України).

Розглянемо їх правовий статус детальніше, і почнемо з державного комерційного підприємства.

Як встановлено ч. 1 ст. 74 ГК України, державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності. Цей суб'єкт діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з ГК України та іншими за­конами, прийнятими відповідно до нього.

Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним, як за суб'єктом права, на праві гос­подарського відання. Саме ж державне підприємство як майновий комплекс є об'єктом права державної власності, і може бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів (ч. 4 ст. 190 ЦК України).

Ч. З ст. 74 ГК України вперше встановила, що в унітарному підприємстві утворюється статутний фонд. До прийняття цієї норми статутний фонд утворювався лише в деяких ви­дах господарських товариств. Статутний фонд державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно входить, до реє­страції цього підприємства як суб'єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду державного комер­ційного підприємства встановлюється законом (на сьогодні цей розмір не встановлено).

Держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідаль­ності за його зобов'язаннями, крім випадків, передбаче­них ГК України та іншими законами.

Збитки, завдані державному комерційному підприєм­ству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, які було визнано судом неконституційними або недійсними, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду.

Державне унітарне комерційне підприємство може бути перетворено у випадках та порядку, передбачених законом, у корпоратизоване підприємство (державне акціонерне товариство). Особливості діяльності корпоратизованих підприємств визначаються ГК України та іншими законами.

Особливості господарської діяльності державних комер­ційних підприємств визначені ст. 75 ГК України.

Особливим видом підприємства, заснованого на дер­жавній власності, є казенне підприємство.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГК України казенні підприємства створюють­ся у галузях народного господарства, в яких:

законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам;

основним (понад п'ятдесят відсотків) споживачем про­дукції (робіт, послуг) виступає держава;

за умовами господарювання неможлива вільна конку­ренція товаровиробників чи споживачів;

переважаючим (понад п'ятдесят відсотків) є виробниц­тво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольня­ються, як правило, не може бути рентабельним;

приватизацію майнових комплексів державних підпри­ємств заборонено законом.

На відміну від державних комерційних підприємств, які утворюються органами державної влади, підпорядко­ваними Кабінету Міністрів, казенні підприємства створю­ються за рішенням Кабінету Міністрів. У рішенні про ство­рення казенного підприємства визначаються обсяг і харак­тер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що ство­рюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприєм­ства проводяться відповідно до вимог ГК України за рішенням орга­ну, до компетенції якого належить створення даного підприємства.

Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління в обсязі, зазначеному в статуті підприємства.

Казенне підприємство є юридичною особою, має відпо­відні рахунки в установах державного банку, печатку із своїм найменуванням.

Орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, затверджує статут підприємства, призна­чає його керівника, дає дозвіл на здійснення казенним підприємством господарської діяльності, визначає види продукції (робіт, послуг), на виробництво та реалізацію якої поширюється зазначений дозвіл.

Важливе значення для правового регулювання діяль­ності казенних підприємств мають постанови КМУ від 30 червня 1998 р. № 987 «Про перетворення державних підприємств у казенні», якою виз­начено перелік державних підприємств, що мають бути перетворені в казенні; від 16 червня 1998 p. № 914 «Про типовий статут казенного підприємства», якою затверджено Типовий статут казенного підприємства, та від 22 липня 1998 р. № 1129 «Про деякі питання управління ка­зенними підприємствами», якою, зокрема, затверджено Положення про складання плану розвитку казенного підприємства та Положення про складання фінансового плану казенного підприємства.

Особливості господарської діяльності казенних підпри­ємств встановлені ст. 77 ГК України.

Правовому статусу комунального унітарного підприєм­ства присвячено ст. 78 ГК України, згідно з якою комунальне уні­тарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Відповідно до п. 30 ст. 26 Закону України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні» питання про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади вирішуєть­ся виключно на пленарних засіданнях сільської, селищ­ної, міської ради.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відпо­відної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених ГК України та іншими законодавчими актами.

Майно комунального унітарного підприємства перебу­ває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комуналь­не комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Статутний фонд комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно вхо­дить, до реєстрації його як суб'єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду комунального уні­тарного підприємства встановлюється відповідною місцевою радою.

Найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова «комунальне підприємство» та вка­зівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управ­ління якого входить дане підприємство.

Комунальне унітарне підприємство не несе відповідаль­ності за зобов'язаннями власника та органу місцевого са­моврядування, до сфери управління якого воно входить.

Комунальне унітарне підприємство очолює керівник підприємства, що призначається органом, до сфери управ­ління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

Збитки, завдані комунальному унітарному підприєм­ству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підлягають відшко­дуванню зазначеними органами добровільно або за рішен­ням суду.

Особливості господарської діяльності комунальних уні­тарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених ГК України щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передба­чених законом.

Правове становище підприємств об'єднань громадян, релігійних організацій визначається ст. 112 ГК України, згідно з якою підприємством об'єднання громадян, релігійної організації є унітарне підприємство, засноване на влас­ності об'єднання громадян (громадської організації, по­літичної партії) або власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань.

Право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі статутні органи управління в порядку, передбаченому за­коном та статутними документами. Право власності ре­лігійних організацій реалізується їх органами управлін­ня відповідно до закону.

Засновником підприємства об'єднання громадян є відпо­відне об'єднання громадян, що має статус юридичної осо­би, а також об'єднання (спілка) громадських організацій у разі, якщо його статутом передбачено право заснування підприємств. Політичним партіям та юридичним особам, що ними створюються, забороняється засновувати підприє­мства, за винятком засобів масової інформації, підприємств, що здійснюють продаж суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виробів з власною символікою, проведення виставок, лекцій, фести­валів та інших суспільно-політичних заходів.

Релігійні організації мають право засновувати видав­ничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, необхідні для забезпечення діяльності цих організацій.

Підприємство об'єднання громадян, релігійної органі­зації діє на основі статуту і є юридичною особою, здійсню­ючи свою діяльність на праві оперативного управління або господарського відання відповідно до вимог ГК України.

Обмеження щодо створення та діяльності окремих видів підприємств об'єднання громадян, релігійної організації встановлюються законами.

Приватне підприємство. Згідно з ст. 113 ГК України приват­ним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з ви­користанням найманої праці. Приватним є також підприє­мство, що діє на основі приватної власності суб'єкта госпо­дарювання – юридичної особи. Унітарним вважається приватне підприємство, що діє на основі приватної власності одного громадянина або суб’єкта господарювання – юридичної особи.

Порядок організації та діяльності приватних підпри­ємств визначається ГК України та іншими законами.








Дата добавления: 2015-10-09; просмотров: 1869;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.01 сек.