Формули та графічні залежності для визначення ККД агрегатів.

Формули та графічні залежності для визначення ККД агрегатів, що спожи­вають ПЕР, створюються спільною працею науковців та розробників цих агре­гатів.

В практиці енергозбереження визначення ККД обладнання здійснюється за допомогою визначення числового значення визначального параметру (П) і використанням графічної (або табличної) залежності η = f(П).

Як відомо ККД кожного агрегату залежить від споживаної, або виробленої потужності або продуктивності, або іншого, визначеного заводом-виробником, як визначальний, параметра.

У зв’язку із вищезазначеним заводи-виробники обладнання можуть включати до паспортної документації обладнання графічні залежності вигляду η = f(П), де П – визначальний параметр, зміна якого визначає збільшення або зменшення ККД машини (агрегату).

Наприклад:

- для відцентрових насосів заводи-виробники пропонують залежність для ККД виду – η = f(Q), де Q – подача насосу, м³/год;

- для парової турбіни заводи-виробники пропонують залежність для ККД виду– η = f(D), де D – витрата гострої пари на турбіну, т/год;

- для ДВЗ заводи-виробники пропонують залежність для ККД виду – η = f(n), де n – число обертів колінчастого валу, об/хв;

- для парових котлів заводи-виробники пропонують залежність для ККД виду– η = f(D), де D – паропродуктивність котла по гострій парі, т/год.

14.4.2. Формули для визначення ККД термодинамічних циклів

Наприклад:

- ККД найпростішого паросилового циклу (на базу парової турбіни типу “К-...” без регенеративніх відборів), т.зв. циклу У. Ренкіна, визначається за формулою:

η = (h_o – h_ka )/(h_o – h_конд) (14.6)

де:

h_o – ентальпія гострої пари, що надходить в парову турбіну, кДж/кг;

h_ka– ентальпія відпрацьованої пари на виході з парової турбіни за умови уяв­лен­ня процесу розширення гострої пари в проточній частині парової турбіни як ізоентропного (адіабатного), кДж/кг;

i_конд– ентальпія конденсату відпрацьованої пари парової турбіни, кДж/кг.

- ККД паросилового циклу (на базі парової турбіни типу “К-...” з регенеративними відборами), т.зв. регенеративного циклу, визначається за формулою:

η = α_к·(h_o – h_ka )+Σ α_р.в·(h_o– h _р.в.а) / [α_к·(h_o–h_конд) + Σ α_р.в·(h_o–h_р.в.а)] (14.7)

де:

α_к– доля гострої пари, що надходить із проточної частини парової турбіни в ко­н­денсатор, од;

h_o – ентальпія гострої пари, що надходить в парову турбіну, кДж/кг;

h_ka– ентальпія відпрацьованої пари на виході з парової турбіни за умови уявлення процесу розширення гострої пари в проточній частині парової турбіни як ізоентропне (адіабатне), кДж/кг;

α_р.в– доля гострої пари, що надходить із проточної частини парової турбіни у регенеративні відбори, од;

i _р.в.а– ентальпія частково відпрацьованої пари, що на виході з парової турбіни за умови уявлення процесу розширення гострої пари і проточній частину парової турбіни як ізоентропне (адіабатне), кДж/кг;

i_конд – ентальпія конденсату відпрацьованої пари парової турбіни, кДж/кг.

14.4.3. Формули для визначення ККД енергетичних установок:

Формули для визначення ККД джерел енергопостачання – парових та водо­грі­й­них котельних, КЕС, ТЕЦ, ГТУ, сформовані їх розробниками, наведені в довідковій, технічній, навчальній літера­ту­рі і відомі кожному з вас з опанова­них на попередніх курсах навчальних дисциплін “Нагнітачі та теплові двигуни”, “Джерела енергопостачання промислових підприємств”.

В результаті використання вищевказаних методик мають бути визначені чис­лові значення термічних та експлуатаційних ККД агрегатів та джерел енерго­по­стачання.

14.5. Методики енерготехногічних розрахунків.

Методики розрахунку технологічних схем виробництв промислової продук­ції – цукрових, спиртових заводів, оліє-жирових комбінатів, тощо розроб­ляють­ся галузевими науково-дослідними інститутами, затверджуються керівниками галузі і наводяться в галузевих методичних матеріалах відповідно кожного виду виробленої продукції.

В результаті використання вищевказаних методик мають бути визначені чи­слові значення витрат та параметрів (концентрацій, температур, ентальпій) про­дуктових потоків відповідно кожного виду виробленої продукції.

14.5.1.Методики розрахунку теплових схем промислових підприємств.

Методики розрахунку теплових схем промислових підприємств (цукрових, спиртових заводів, оліє-жирових комбінатів, тощо) розробляються галузевими

науково-дослідними установами, затверджуються керівниками галузі і наво­дять­ся в галузевих методичних матеріалах відповідно кожного виду виробленої продукції.

В результаті використання вищевказаних методик мають бути визначені числові значення параметрів енергоносіїв та продуктових потоків (у т.ч. тем­ператур, витрат, ентальпій)

14.5.2. Методики розрахунку джерел енергопостачання.

Методики теплового розрахунку джерел енергопостачання (парових та во­до­грійних котельних, КЕС, ТЕЦ, ГТУ, тощо);розробляються галузевими науково-дослідними інститутами або спеціалізованими організаціями, затверджуються керівниками галузі і наводяться в галузевих методичних матеріалах.

В результаті використання вищевказаних методик мають бути визначені чис­лові значення параметрів енергоносіїв (у т.ч. температур, витрат, ентальпій)

14.5.3. Методики теплового розрахунку установок, що споживають теплову та електричну енергію.

Методики теплового розрахунку теплотехнологічних установок (випар­них установок, вакуум-конденсаторних установок, систем конденсатного госпо­дар­ства, холодильних установок, котельних агрегатів, теплових насосів, тощо) розробляються галузевими науково-дослідними інститутами, спеціалізованими енергетичними організаціями, навчальними закладами (ВНЗ, коледжами), су­б’є­ктами підприємницької діяльності, і наводяться в методичних матеріалах для службового використання або у відкритих публікаціях.

В результаті використання вищевказаних методик мають бути визначені чис­лові значення параметрів енергоносіїв та продуктових потоків (у т.ч. темпера­тур, витрат, ентальпій).

В сучасних умовах економічної діяльності держави набули поширення мето­до­логічні розробки технологічного та теплоенергетичного напряму власного ви­роблення суб’єктів економічної діяльності (приватних фірм, ТОВ, приватних підприємців, навчальних закладів), які пропонують свої послуги в галузі енер­го­збереження.

Використання таких методик розрахунків допустимо на об’єктах енергоспо­живання приватної власності за умови узгодження їх використання із Замов­ни­ком. В цьому випадку ризик від одержання неадекватних результатів робіт з енергозбереження буде покладено на Виконавця і Замовника у взаємо узгоджу­ній пропорції.

До означених методик відносяться:

- методики розрахунку технологічних схем промислових підприємств (цукро­вих, спиртових заводів, оліє-жирових комбінатів, тощо);

- методики розрахунку теплових схем промислових підприємств (цукрових, спиртових заводів, оліє-жирових комбінатів, тощо);

- методики розрахунку джерел енергопостачання (парових та водогрійних котельних, КЕС, ТЕЦ, ГТУ, тощо);

- методики теплового розрахунку тепло технологічних установок, що спожи­вають теплову та електричну енергію (випарних установок, вакуум-конден­саторних установок, систем конденсатного господарства, систем конденса­торних установок, господарства, холодильних установок, котельних агрегат­тів, теплових насосів, тощо);