Перші кроки непроцедурної мови

Такі мови як Fortran, Algol, PL/1 відносяться до процедурних мов, що задають комп’ютеру явну послідовність дій, яку потрібно виконати для вирішення завдання. На відміну від цього непроцедурні мовидозволяють програмістові просто описувати бажаний результат, не задаючи точного способу його отримання. Прикладом непроцедурної мови може бути Пролог (PROLOG, PROgramming in LOGic – програмування у логіці), який був розроблений у 1972 р. Аланом Колмаріз університету в Луміні (Марсель).

Витриманий у традиціях формальної логіки, Пролог придбав багато гарячих прихильників в європейських дослідницьких центрах зі штучного інтелекту. При роботі з ним програмістові не потрібно розписувати крок за кроком процедури – досить просто визначити безліч фактів та встановити відносини між ними. Наприклад, що “автомобіль” та “віз” кваліфікуються як таке, що називається “Засіб пересування”, і що воно має щось, що називається “колесами”. За допомогою цих співвідношень процедури, які вже вбудовані у мову, отримують логічний висновок про те, що, скажімо, “автомобіль” має “колеса”. Це вже були перші зародки об’єктно-орієнтованого програмування (ООП).Ця особливість робить Пролог дуже зручним для написання різновиду програм, які отримали назву “Експертні системи”. Будуючи логічні висновки на основі людських знань, які вводяться у програму, експертні системи досягають успіхів у таких областях діяльності, як діагностика захворювань, пошук родовищ корисних копалин тощо.

Одним із спеціалізованих розширень Алголу-60 була розроблена у 1964 році в Норвегії під керівництвом Дала і Нюгорда мова Simula. Ця мова призначалася для запису алгоритмів моделювання динамічних процесів (simulation – моделювання) і набула дуже великої популярності серед фахівців аж до наших днів, вона є живою мовою імітаційного моделювання. Проте історичне значення Simula виходить далеко за рамки спеціалізованого застосування, в ній вперше з’явилося революційне для програмування поняття об’єкту. У мові Simula об’єкти були ще спеціалізованими, а в новій версії мови Simula-67 поняття об’єкту було узагальнене і йому був наданий універсальний характер.

Ідея об’єкту далеко не одразу завоювала комп’ютерний світ. Першим масштабним проектом, що втілив принцип об’єктно-орієнтованого програмування, був реалізований у 1973 році під керівництвом Алана Кеяв Xerox PARC проект Alto, про який ми розповідали вище. Програмну частину проекту Alto склали мова та система програмування Smalltalk – «розмовонька», що розвивають принципи Simula-67, та докорінно відрізняються від усього, що було раніше.

Відомі мови (Фортран, Алгол, Кобол, PL/1) ґрунтувалися на концепції «дані-процедури», тобто були процедурно-орієнтованими. Smalltalk була першою мовою, яка була заснована на концепції «об’єкти-повідомлення», тобто об’єктно-орієнтованою. З погляду мови комп’ютер є середовищем населеним об’єктами, які посилають один одному повідомлення. Кожен об’єкт – це нібито мікроскопічний комп’ютер зі своєю пам’яттю та своєю системою команд (змінні та методи об’єкту).

Для спілкування з користувачем у системі були вперше застосовані особливі графічні об’єкти – вікна, а для управління ними використовувався створений Дугласом (Дагом) Енгелбартом у 1968 році маніпулятор «миша». Мова шліфувалася протягом кількох років, і у 1980 році з’явилася версія Smalltalk/V, яка й на сьогоднішній день є недосяжним ідеалом виключно об’єктного програмування.

Проект Smalltalk був проривом у майбутнє, що випередив свій час на 10-20 років. Хоча фірма не зуміла отримати з нього комерційну вигоду, могутні ідеї проекту мали далекі наслідки. Після відвідин керівництвом Apple у 1979 році центру PARC у світ ПК були вкладені принципи графічного віконного інтерфейсу, а ідеї об’єктності почали завойовувати усі сучасні мови програмування.

У 1980 році з’явилася мова програмування «Сі з об’єктами», пізніше перейменованна в C++. Починаючи з версії 5.5, об’єкти увійшли до Паскаля, об’єктною мовою став Visual Basic. У 1995 році із швидкістю епідемії розповсюдилася 100% об’єктна мова Java.

Разом з тим, можливості оригінальної мови Smalltalk до кінця не вичерпані. Дивовижна стрункість, логічність, витонченість цієї системи програмування, як нам здається, ще довго слугуватиме джерелом ідей для інших систем. На Smalltalk звернула увагу фірма IBM, вона включила її в список базових мов програмування.