Конференція в Цюріху

Громадьськість програмістів Європи турбував диктат IBM та інших агресивних американських фірм на європейському ринку комп’ютерів. Заклопотаність щодо створення єдиної мови для наукового програмування прийняла міжнародний характер. Перше обговорення відбулося у Федеральному технічному університеті в Цюріху (Швейцарія) 27 травня 1959 р. Через тиждень зустріч перервалася, мова, що отримала назву Алгол-58, вже виникла. У Цюріху зібралися вісім найповажніших авторитетів: четверо з Європи та четверо зі США. На зустрічі був присутній творець Фортрану Джон Бекус.

Мова, яка була створена на конференції в Цюріху, багато у чому успадкувала від Фортрану, але в Алголі основні поняття Фортрану були зібрані у логічну витончену структуру. Проте через нестачу часу та компромісів були припущені помилки. Одна з них полягала у відсутності процедур введення та виведення даних. Після закінчення конференції частина делегатів виїхала з думкою, що мова ще далека від досконалості, інша частина – з надією, що Алгол знаходиться на шляху, щоб на довгі роки стати міжнародним стандартом.

Одним з таких оптимістів був Джон Бекус. Його доповідь на фірмі IBM була прийнята з ентузіазмом, і фірма пообіцяла розробити транслятор. Оскільки фірма IBM, світовий лідер з продажу комп’ютерів, всюди впроваджувала Фортран, було наївно сподіватися, що вона стане на бік конкуруючої мови. По мірі того як капіталовкладення у Фортран зростали, ентузіазм відносно Алголу згасав. Але це не зупинило Бекуса. Повернувшись до Цюріха, він зацікавився синтаксисом мови, тобто правильним розташуванням слів та знаків у мові. Бекус розробив строгу та точну систему визначення кожної структури мови логічним чином. Наприклад, визначаючи елемент “цифра”, він писав: <цифра>:= 0|1|2|...|9. Незабаром програмісти почали називати цей підхід щодо опису синтаксису Нормальною Формою Бекуса, або БНФ. Подальше уточнення цієї роботи данським астрономом Пітером Науромпризвело до того, що такий підхід почали називати “форма Бекуса-Наура”.

Оскільки почалися проблеми з реалізацією мови, автори Алголу прийшли до висновку, що їх мова зразка 1958 р. – всього лише ескіз. У січні 1960 р. 13 представників країн Європи та США, включаючи 7 осіб з минулої цюріхської групи, зустрілися у Парижі, щоб “залатати дірки”, що залишилися у першому варіанті Алголу. Одним з новоприбулих був Наур, який запропонував варіант зміненого Алголу, що був описаний за допомогою БНФ. Група ухвалила рішення щодо мови одноголосно і покинула Париж у піднесеному настрої. Але ледве американські учасники конференції зійшли з трапа літака, на Алгол-60обрушився вогонь критики. Виявилось, що у мову знову так і не включені засоби введення-виведення.