Обчислювальна техніка приходить у бізнес

Поки Фортран набував прихильників у традиційній області застосування комп’ютерів – науці та техніці, – у світі бізнесу все сильніше відчувалася потреба автоматизації процесів обробки інформації. Було розроблено декілька мов, але жодна з них не підходила для широкого застосування у сфері бізнесу. Як і передбачав Бекус, виникли безліч імітацій Фортрану, проте більшість з них були прийнятні лише для того комп’ютера, для якого призначалися спочатку. Проблема перенесення програмного забезпечення з комп’ютера на комп’ютер ставала все гострішою. Усі спроби якось модифікувати Фортран під завдання економічних, комерційних та бухгалтерських розрахунків були не дуже вдалими, до того ж він був власністю IBM, а інші фірми побоювалися засилля «блакитного гіганта».

У квітні 1959 р. зацікавлені споживачі, виробники комп’ютерів та академічні кола провели нараду, яка зібралася у Пенсільванському університеті. Група прийшла до висновку, що вона (і решта світу) потребує стандартизовану машинно-незалежну мову для ділових застосувань.

Було зрозуміло, що Фортран – не те, що потрібно. У бізнесі була потрібна швидка робота з накладними, створення різних списків споживачів, а не розв’язання рівнянь. Потрібна була мова, яка припускала б не тільки такі важливі операції, як злиття файлів, сортування елементів файлу та генерації звітів, але і ґрунтувалися на реченнях, подібно до фраз англійської мови.

Мало сподіваючись у такому питанні на компанії-виробники, група почала пошуки нейтрального спонсора проекту. Невелика делегація на чолі з Грейс Хоппер звернулася у Міністерство оборони США з проханням підтримки проекту.