Лікування мозкового інсульту.

Хворого з геморагічним інсультом слід укласти в ліжко, надати його голові підвищеного положення і прикласти до неї пузир з льодом, а до ніг – теплі грілки. Диференційоване лікування геморагічного інсультуспрямовуютьна:

· зниження АТ, якщо він значно підвищений;

· ліквідацію набряку мозку і зниження внутрішньочерепного тиску;

· підвищення коагулюючих властивостей крові (хлорид або глюконат кальцію, вікасол, аскорбінову кислоту, епсилон-амінокапронову кислоту ) і зменшення проникності судинної стінки (етамзилат, аскорутин);

· нормалізацію вітальних і вегетативних функцій та попередження ускладнень.

· При субарахноїдальних крововиливах із аневризми показане раннє хірургічне лікування (балонування). Оптимальні строки операції перші 48 годин або другий тиждень.

Хворого з ішемічним інсультом треба покласти в ліжко горизонтально. Голову можна трохи підняти. Лікувальні заходи спрямовують на:

· своєчасне та адекватне відновлення кровотоку в зоні ішемії;

· корекцію реологічних та коагуляційних властивостей крові, поліпшення мікроциркуляції та колатерального кровообігу;

· зменшення набряку мозку;

· підвищення порогу стійкості мозкової тканини до гіпоксії та ішемії.

З метою розчинення тромбу в церебральних судинах та відновлення кровотоку в зоні ішемії в перші 6 годин ішемічного інсульту застосовують тканинний активатор плазміногену – актилізе (100мг в/в протягом 3 годин). Препарат стимулює фібриноліз тільки в зоні тромбу і не активує його в загальному кровотоці.

Одним із методів покращення мозкового кровотоку є нормалізація реологічних властивостей крові. З антиагрегантів найбільш широко застосовуються пентоксифілін (трентал), серміон, тиклід, ацетилсаліцилова кислота, дипіридамол (курантіл).

Призначають судиннорозширювальні засоби, застосовують метод гемодилюції (в/в крапельно 400мл поліглюкіну або реополіглюкіну). За цілковитої впевненості в ішемічному характері інсульту можна застосовувати антикоагулянти (особливо при тромботичному інсульті). Починають з введення гепарину (антикоагулянта прямої дії), а потім призначають антикоагулянти непрямої дії (варфарин, фенілін, синкумар, пелентан, неодикумарин та ін.).

Харчування. Якщо у хворих збережені свідомість і ковтання, у перший день захворювання їм можна дати солодкий чай з фруктовими соками. Розширювати дієту починають з другого дня. При порушенні свідомості і ковтання у перші 2-3 дні хворих годують тільки парентерально, потім поживні суміші вводять через назогастральний зонд.

Профілактика ускладнень.У першу ж добу після інсульту хворих кожні 2 години повертають у ліжку, ставлять гірчичники на грудну клітку. Зуби і слизову оболонку порожнини рота протирають тампоном, змоченим розчином борної кислоти. При затримці сечі кладуть грілку на ділянку сечового міхура або проводять катетеризацію. При запорі кожні 2-3 дні призначають клізму. Здійснюють профілактику пролежнів. З цією метою під крижі хворого підкладають гумовий круг, під п’яти – ватні кільця, шкіру протирають камфорним спиртом. Для профілактики контрактур у паралізованих кінцівках треба здійснювати пасивні рухи в усіх суглобах, проводити лікувальну гімнастику протягом 5-10 хвилин декілька разів на день.

Наслідки перенесеного інсульту.Основними симптомами, які зумовлюють втрату працездатності хворих з залишковими явищами інсульту, майже завжди є порушення рухів і мови.

Основним засобом реабілітації є вправи, спрямовані на ліквідацію наявного дефекту. Хворим з руховими порушеннями призначають ЛФК і масаж кінцівок. Застосовують метод програмного біоелектричного керування рухами за допомогою апарата «Міотон». У відновному періоді інсульту хворим продовжують давати ноотропні, антисклеротичні, гіпотензивні препарати, серцеві глікозиди тощо. Для зниження м’язового тонусу призначають міорелаксанти (мідокалм, сірдалуд, баклофен). Для нормалізації втрачених функцій хворим призначають біостимулятори (алое, плазмол, склоподібне тіло, ФІБС), вітаміни групи В, нікотинову кислоту, АТФ, прозерин. Для хворих з розладами мови необхідні заняття з логопедом. Через 2-3 місяці після розвитку інсульту можна призначати теплі ванни.

Профілактика порушень мозкового кровообігу має передбачати правильну організацію режиму праці та відпочинку, харчування, занять фізкультурою.

Роль медичної сестрив профілактиці порушень мозкового кровообігу полягає в роз’ясненні хворому основних принципів профілактики та забезпеченні дотримання хворим правильного режиму праці та відпочинку, харчування, необхідності медикаментозної терапії ГХ, ІХС, атеросклерозу. Медична сестра повинна роз’яснювати хворому про шкідливість тривалої фізичної та розумової роботи, негативних емоцій, про необхідність уникати вживання алкоголю, тютюну. Режим харчування хворого необхідно збагачувати вітамінами з достатньою кількістю білків, обмежити вживання жирів тваринного походження і вуглеводів (цукру, варення, білого хліба, кондитерських виробів), крупи (манної, рисової), гострих страв, копчених продуктів, міцного чаю, кави. Кількість солі обмежують до 4-6 г/добу.