Ішемічний інсульт (інфаркт мозку).

Розрізняютьтромботичний, емболічний та нетромботичнийішемічний інсульт.

Ішемічний тромботичний інсульт виникає внаслідок тромбозу (закупорки), якому сприяють патологічні зміни стінки артерії, підвищення згортальних властивостей крові, погіршення реологічних властивостей (в’язкості, адгезії тромбоцитів і еритроцитів), порушення центральної гемодинаміки, слабкість серцевого м’яза, зниження артеріального тиску, сповільнення мозкового кровотоку, антидистонічні зміни в судинах.

Ішемічний нетромботичний інсульт частіше виникає за механізмом судинно-мозкової недостатності, коли критичне зниження мозкового кровообігу настає внаслідок порушення загальної гемодинаміки або довготривалого ангіоспазму.

Ішемічний емболічний інсульт розвивається при закупорці емболом мозкової артерії. Джерелом емболій можуть бути частинки пристінкових тромбів і бородавчастих нашарувань (при клапанних вадах серця, при ревматичному або бактеріальному ендокардиті, гострій післяінфаркній аневризмі серця).

Клініка і діагностика.Розвитку ішемічногоінсульту нерідко передують транзиторні ішемічні атаки, які розвиваються в тому ж судинному басейні, що й інфаркт мозку. Ішемічний інсульт частіше виникає у хворих похилого віку, нерідко розвивається вночі під час сну.

Для ішемічного інсульту характерний поступовий розвиток вогнищевих неврологічних симптомів протягом декількох годин, рідко 2-3 діб і довше. У багатьох хворих спостерігаються передвісники у вигляді парестезій, короткочасних парезів, зорових, мовних та інших розладів.

Характерною особливістю ішемічного інсульту є переважання вогнищевих симптомів над загальномозковими.

Вогнищеві симптоми визначаються локалізацією мозкового інфаркту, ураженою судиною і станом колатерального кровообігу. При ураженні каротидного басейну виникають паралічі і порушення чутливості у протилежній половині тіла за моно- чи гемітипом. Ураження лівої півкулі супроводжується розладами мови, читання, письма, а ураження правої – апракто-агностичним синдромом. Порушення у вертебробазилярному басейні спричинює порушення функції черепних нервів, вестибулярні та мозочкові розлади, геміанопсію.