Дослідження рефлекторно-рухових функцій

Для вивчення і оцінки розладів довільних рухів вивчають їх об’єм, силу м’язів, м’язовий тонус, наявність атрофій і рефлекси.

Об’єм активних рухів перевіряють в усіх суглобах, попросивши хворого почергово здійснювати різні рухи в них. Якщо у хворого відсутні рухи в кінцівці, то це може бути параліч, якщо ж вони обмежені – парез.

Виявлені парези уточнюють за допомогою дослідження сили м’язів. На практиці сила м’язів визначається орієнтовно: ступінь стискання пальців лікаря пальцями хворого. Для виявлення парезів використовують проби Баре (верхню і нижню). При верхній пробі Баре хворому пропонують витягнути вперед обидві руки. При цьому паретична рука опускається швидше. При нижній пробі Баре пропонують хворому підняти ноги догори і оцінюють, яка нога швидше втомлюється і опускається, тим самим визначивши, яка кінцівка паретична.

Тонус м’язів вивчають шляхом пасивних рухів в суглобах, оцінюючи чи чинять м’язи опір таким рухам, чи навпаки, м’язи занадто розслаблені. В нормі при цьому спостерігається невеликий опір розслаблених м’язів, при центральних паралічах – спастичне напруження м’язів, а при периферійних – гіпотонія м’язів.

Наявність атрофій (схуднення) м’язів свідчить про ураження периферійного рухового нейрона. Виявляють її шляхом огляду і виміру величини м’язів сантиметровою стрічкою.

Обстеження рефлексів має важливе значення, оскільки вони становлять основу нервової діяльності.

Поверхневі рефлекси.

Кон’юнктивальний і рогівковий рефлекси викликають дотиком шматочка вати до кон’юнктиви або рогівки ока. У відповідь змикаються повіки.

Піднебінний і глотковий рефлекси викликають шляхом подразнення слизової оболонки м’якого піднебіння або задньої стінки глотки шпателем. У відповідь виникає підняття м’якого піднебіння і язичка внаслідок скорочення м’язів глотки.

Черевні рефлекси викликають штриховим подразненням шкіри живота у напрямі до його середньої лінії на рівні реберних дуг, пупка, пахвинних зв’язок. При цьому скорочуються м’язи передньої черевної стінки.

Підошовний рефлекс полягає у згинанні пальців стопи при штриховому подразненні зовнішнього краю підошви стопи.

Глибокі рефлекси.

Надбрівний рефлекс. Якщо вдарити молоточком по внутрішньому краю надбрівної дуги, змикається очна щілина.

Нижньощелепний рефлекс. Легкий удар по підборіддю при напіввідкритому роті спричинює підняття нижньої щелепи.

П’ястково-променевий рефлекс викликається ударом по шилоподібному відростку променевої кістки і полягає в згинанні руки в ліктьовому суглобі.

Колінний рефлекс викликається ударом молоточка по сухожилку чотириголового м’яза стегна нижче наколінка. У відповідь нога розгинається.

Ахіллів рефлекс викликається ударом молоточка по п’ятковому (Ахілловому) сухожилку, при цьому спостерігається підошовне згинання стопи.

Глибокі рефлекси згасають при ураженні периферійного нейрона рухових шляхів і посилюються при ураженні центрального.

Патологічні рефлекси. Всі патологічні рефлекси поділяють на згинальні та розгинальні. До згинальних на ногах відносять симптоми Россолімо, Жуковського. До розгинальних відносять симптоми Бабінського, Гордона, Оппенгейма та ін. Патологічні рефлекси є достовірною ознакою ураження пірамідного шляху.

Симптом Бабінського викликають штриховим подразненням зовнішнього краю підошви. При цьому замість підошовного згинання всіх пальців спостерігається віялоподібне розведення їх, а І палець розгинається.

Координація рухів. Порушення рівноваги тіла виявляють за допомогою симптома Ромберга – розхитування хворого, який стоїть прямо із з’єднаними докупи носками та п’ятами і з опущеними руками. Хитання посилюється, якщо хворий протягує руки вперед або закриває очі.

Для дослідження ходи хворому пропонують пройти (з розплющеними очима, потім – з заплющеними) по прямій лінії так, щоб носок стопи однієї ноги торкався п’ятки другої ноги або зробити крокові рухи вбік.

Для виявлення порушення координації рухів використовують ряд проб:

1. Пальценосова проба – при спробі хворого вказівним пальцем попередньо випрямленої і відведеної вбік руки доторкнутися кінчика свого носа виникає тремтіння руки та промахування.

2. П’ятково-колінна проба – при атаксії хворому (в положенні лежачи на спині) не вдається чітко провести п’ятою однієї ноги по гребінцю великогомілкової кістки другої ноги від коліна до ступні і назад.

3. Вказівна проба (симптом промахування) – хворий з розплющеними, а потім із заплющеними очима намагається доторкнутися своїм вказівним пальцем вказівного пальця лікаря або кінчика молоточка, який робить рухи в горизонтальній, а потім у вертикальній площині.