Неврит лицьового нерва

Причини: переохолодження, перенесення інфекційного захворювання, отити тощо.

Симптоми: захворювання починається з болю в навколовушній ділянці. Через 1-2 дні виникає поступово наростаючий парез або параліч мімічної мускулатури на боці ураженого нерва.

З’являється характерна асиметрія обличчя, рот перекошується в здоровий бік, кут рота опущений, повіки не змикаються («заяче око»). Хворий не може усміхнутись, нахмурити лоб, закрити око. Згладжені носо-губна складка, лобна складка, випадають рогівковий та надбрівний рефлекси. Рідка їжа може виливатися з рота, а тверда, навпаки, застрягати між щокою і нижньою щелепою. Іноді порушуються смакові відчуття, виникає сухість ока або сльозотеча.

Більшість невропатій лицевого нерва за умов адекватного лікування закінчуються повним одужанням через 2-3 тижні. У разі тяжкого перебігу захворювання відновний період триває довше і для одужання потрібно значно більше часу (1-2 місяці). У деяких випадках може розвиватись контрактура паралізованих м’язів. При появі перших її ознак треба негайно відмінити масаж, електролікування, голкотерапію.

Лікування:

1. Протизапальні засоби (кортикостероїди).

2. Дегідратаційні засоби.

3. Засоби, що покращують мікроциркуляцію у стовбурі нерва – трентал.

4. Вітамінотерапія.

5. Фізіотерапія (ЛФК – з 5-7 днів захворювання, точковий масаж – з 2-го тижня, голкотерапія).

Прозерин протипоказаний!

Догляд за хворими: треба пам’ятати про недопустимість теплових процедур в перші дні захворювання, адже це може сприяти поглибленню симптоматики. З метою захисту кон’юнктиви ока від додаткового подразнення хворий повинен носити захисну пов’язку. За призначенням офтальмолога медична сестра проводить закапування в кон’юнктивальний мішок сульфацилу натрію тощо.