Порушення мовлення.

Центри мовлення знаходяться у лівій півкулі. Симптоми ураження:

· Моторна афазія (центр Брока, лобна доля) характеризується втратою здатності говорити. Хворі чують і розуміють звернену до них мову, але самі говорити не можуть. Моторна афазія зазвичай поєднується з аграфією – неможливістю писати.

· Сенсорна афазія (центр Верніке, скронева доля) являє собою втрату здатності розуміти слова, звернену мову, але говорити хворі можуть. При сенсорній афазії страждає читання і письмо (алексія і аграфія).

· Семантична афазія (скронево-тім’яно-потилична ділянка)характеризується забуванням слів і труднощами у використанні складних граматичних структур. Хворі не пам’ятають назву предметів, але знають як їх використовувати і можуть їх описати.

Часи, коли роль медичної сестри обмежувалась лише доглядом за хворими і механічним виконанням призначень лікаря, відійшли в минуле. Роль медичної сестри в лікувальному процесі неухильно зростає. Одним із важливих компонентів осмисленої й ефективної діяльності медичної сестри є встановлення так званого сестринського діагнозу. Сестринський діагноз не є спрощеним варіантом клінічного діагнозу. Клінічний діагноз відображає нозологію, основний синдром, тип перебігу хвороби і стадію патологічного процесу з оцінюванням функціональних можливостей хворого. Здебільшого він спрямований на зовнішні, об’єктивні прояви захворювання й обґрунтовує в основному медичний вплив на етіологію, патогенез і клінічні прояви хвороби. А основою сестринського діагнозу є осмислене оцінювання фізичного стану хворого, він в основному відображає внутрішню картину і наслідки хвороби, тобто він обґрунтовує особливості догляду за конкретним хворим і корекцію його фізичного стану.

Етапи медсестринського процесу:

І –оцінка стану пацієнта;

ІІ–інтерпретація отриманих даних, «формулювання проблеми» пацієнта;

ІІІ–планування догляду;

ІV – реалізація догляду;

V – оцінка результатів сестринських втручань.

Обстеження неврологічних хворих починають із з’ясування паспортних даних хворого, а потім збирають анамнез, детально знайомляться із скаргами хворого.

Після вивчення анамнезу хворого починають обстеження його. Спочатку роблять загальний огляд і обстеження внутрішніх органів, а потім вивчають неврологічний стан хворого.