Лекція 8. СИНТЕЗ БІЛКІВ

1. Транспортні РНК

1.1. Структура тРНК

1.2. Аміноацилювання тРНК

2. Рибосома

2.1. Склад рибосоми

2.2. Структура рибосоми

3. Елонгаційний цикл

3.1. Елонгаційний фактор EF1

3.2. Зв'язування аа-тРНК з А-сайтом рибосоми

3.3. Транспептидація

3.4. Транслокація

4. Ініціація трансляції

4.1. Ініціація трансляції у прокаріотів

4.2. Ініціація трансляції в еукаріотів

5. Термінація трансляції

6. Регуляція трансляції

7. Формування просторової структури білка

7.1. Закономірності укладання білкової глобули

7.2. Шаперони hsp70

7.3. Шапероніни

Інформація щодо амінокислотної послідовності білка записана у вигляді послідовності нуклеотидів мРНК у відповідності з генетичним кодом. Зчитування цієї інформації та її переклад у амінокислотний текст (трансляція, translation) має розпочинатися зі стартового кодону, де при ініціації трансляції відбувається остаточне збирання головного пристрою трансляції – рибосоми (ribosome). Рибосома – комплекс рибосомної РНК і білків – сканує нуклеотидну послідовність мРНК, рухаючись уздовж неї кроками по три нуклеотиди від 5′- до 3′-кінця під час елонгації трансляції до стоп-кодону, де відбувається термінація процесу. Під час сканування рибосома працює як декодуючий пристрій, забезпечуючи впізнання кодонів комплементарними триплетами (антикодонами) у складі тРНК (транспортні РНК, tRNA ––transfer RNA), і як каталізатор процесу синтезу пептидного зв’язку між амінокислотами. Певний антикодон відповідає амінокислоті певного типу, яку несе на собі тРНК. Отже, тРНК виступають ключовою ланкою реалізації генетичного коду: саме вони забезпечують доставку амінокислот до рибосоми у порядку, який відповідає послідовності кодонів.